Шотова Наталя. Досвід вчителя

Блог вчителя зарубіжної літератури Валер'янівської ЗОШ I-III ст.

Конспект уроку „Шекспір – геніальний англійський драматург і поет доби Відродження” ( 8 клас)

Комментировать

Тема. Шекспір  – геніальний  англійський драматург і поет доби Відродження.

Мета: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Вільяма Шекспіра, дати уявлення про його  батьківщину, виховувати культуру зв’язного мовлення, розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння самостійно шукати та опрацьовувати потрібну інформацію; формувати такі риси характеру, як презентабельність, бажання і вміння змагатись..

Обладнання: портрет Вільяма Шекспіра, зображення театру “Глобус”, ілюстрації художників до трагедій Шекспіра, політична карта світу, виставка творів про Шекспіра (художніх, наукових, науково-популярних).

Тип уроку: урок засвоєння нових  знань.

Хід уроку

I.Презентація теми та мети уроку. Вступне слово вчителя.

На уроках зарубіжної літератури ми не тільки знайомимось із найкращими майстрами світової літератури та їх творами, а й подорожуємо різними країнами. Сьогодні ми відвідаємо Англію. Є у неї ще й інші назви  -  Велика Британія та “країна туманного Альбіону”. Там ми дізнаємось багато цікавого про сучасну Англію та англійський театр доби Шекспіра і про самого Шекспіра. Правда, подорож буде віртуальною, а здійснити її нам допоможуть ваші однокласники. Вони заздалегідь отримали індивідуальні завдання, самостійно знайшли потрібний матеріал і протягом уроку будуть екскурсоводами у нашій подорожі.

На кінець нашої подорожі пропоную провести конкурс “Кращий екскурсовод  класу.” Отже,  наш урок буде водночас урок-подорож і урок-конкурс.

Будьте уважними під час екскурсій, слідкуйте за культурою мовлення екскурсоводів, їхнім умінням підібрати потрібний матеріал і зацікавити слухачів. Наш конкурс проходитиме  в 3 турах.

Починаємо I тур. Називається він “Екскурсія”.

II.  Формування нових знань, умінь та навичок

Учитель. Подивіться на політичну карту світу. Це   – (показує на карті) сучасна Англія. Якою вона є сьогодні? Про це знає 1 учень.     (Називає його ім’я та прізвище) .

1 учень. Велика Британія  – острівна країна, що розташована на північному заході Євразії. Крім острова Великобританія, північно-східної частини острова Ірландія, до складу країни входить низка невеликих островів, розташованих довкола. Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії- офіційна назва країни. Найближчими сусідами, що знаходяться на материку Євразії, є Франція та Бельгія. На заході держава межує з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії. Звільнення Ірландії відбулося 1949 року. Але 6 графств Ольстера залишились у складі Великобританії, яка належить до 7 найрозвиненіших країн світу, є членом ЄС.

Столиця держави  – Лондон.

Учитель. Вулицями цього міста нас проведе 2 учень. (Називає його ім’я та прізвище).

2 учень. Герберт Уелс, відомий письменник-фантаст, у 1911 році писав:”Як на мене, Лондон  – найцікавіше, найкрасивіше, найдивовижніше місто у світі”.  З того часу багато що змінилося: з’явилися хмарочоси в Сіті, Центр Мистецтв на південному березі,  діловий центр Декландс. Але Лондон, столиця світу, залишився вірним собі. Герберт Уелс і сьогодні міг би бути присутнім на дебатах у Парламенті, піти на концерт в Альберт-хол або послухати  воєнний оркестр у королівському парку.

Сучасний Лондон – великий  міжнародний центр, який відвідує багато туристів із різних країн світу. Бувають там і наші співвітчизники. Вони вважають за потрібне обов’язково побувати на площі Парламента, уважно роздивитись Біг-Бен і послухати його голос. Приваблює туристів і  Букінгемський палац, який побудував король Георг IV. Вартість будівництва досягла 700 000 фунтів. Величною архітектурною спорудою міста є Кенсінгтонський палац. У ньому народилась і виховувалась королева Вікторія.

У музеї воскових фігур мадам Тюссо відвідувачів очікує зустріч з всесвітньо відомими особами: членами королівської родини, популярними акторами та політиками, зірками поп-музики. Музей знаходиться неподалік від Бейкер-стріт.

У Лондоні працює найдавніший метрополітен у світі, який побудовано у 1863 році. У місті розташовані великі банки, правління страхових, судноплавних, поштових та інших компаній, торгівельні біржі, редакції найвідоміших газет.

Лондон – найбільший культурний центр країни. Тут знаходяться Лондонський університет, Університет Сіті, Королівська академія драматичного мистецтва, Королівська академія музики та інші навчальні заклади. У місті працюють найбільша у світі Британська бібліотека та понад 30 музеїв.

Серед архітектурних пам’яток Лондона найвідоміші: замок Вільгельма Завойовника  – Тауер, Вестмінське абатство, “банкетний зал” палацу Уайтхолл, Британський музей та інші.

Учитель. У сучасному Лондоні багато і театрів. Всі вони славляться якістю постановок ще з часів Шекспіра. А яким був англійський театр XVI століття? Відповідь на це запитання знає 3 учень. (Називає його ім’я та прізвище). Отже, давайте його послухаємо. А щоб краще зрозуміти його розповідь, проведемо словникову роботу.

Театр – місце для видовищ і саме видовище, вистава.

Ліцедійство – 1) гра на сцені; 2) прикидання.

Драматургія – літературні твори для постановок на сцені.

Трагедія – жанр драми: в основі зіткнення характерів, конфлікт, який обов’язково закінчується загибеллю героїв.

Композиція драми -  складається з зав’язки, розвитку дії, кульмінації та розв’язки.

3 учень. Перше спеціальне приміщення, призначене для публічних видовищ, було збудовано за Лондоном у 1576 році. Його збудував тесля  Джеймс Бербедж, який взяв на себе керівництво трупою. Саме Бербедж і назвав зведену ним будівлю “театром”. Вона була овальної форми. Глуха стіна мала два виходи: один – для глядачів, другий – для акторів. Уздовж усієї стіни були розміщені галереї, розділені перегородками. Завіси в сучасному розумінні не було. Сцена протягом усієї вистави залишалась відкритою.

Спектаклі демонструвалися завидна ( найчастіше після обіду), оскільки театр не мав даху.

У трупі Джеймса Бербеджа, де понад 20 років працював Шекспір, були дуже талановиті актори: Річард Бербедж – видатний трагік, виконавець ролей Гамлета, Отелло, короля Ліра; Вільям Кемп  – чудовий комік, найкращий виконавець ролі Фальстафа у п’єсі Шекспіра “Віндзорські жартівниці” та інші.

Після смерті Джеймса Бербеджа  його сини Катберт і Річард у 1599 році за південною межею Лондона побудували нове приміщення. Це був знаменитий театр “Глобус”. Майданчик овальноі форми було оточено високою стіною, з внутрішнього боку якої  розташували ложі  для аристократії, над ними – покриту соломою галерею для заможних жителів міста. Решта глядачів стояла з трьох боків сцени. Вистави проходили без антрактів і майже без декорацій. Два-три столи і кілька графинів – ось і приміщення таверни. Кілька дерев у діжках  – ліс. Костюми ж, у яких виступали актори, виготовлялись дуже ретельно і відповідали певній епосі.

Театральні трупи були невеликі: по 12 – 15 чоловік кожна, що пояснювалося матеріальною скрутою. Якщо діючих осіб у п’єсі було більше, ніж акторів у трупі, одному виконавцю доводилося грати 2 – 3 ролі. Жіночі ролі грали юнаки. Перші виступи актриси у ролі Дездемони зафіксовано тільки у 1660 році.

“Глобус” уміщав 1200 глядачів. Театри цього типу збирали найрізноманітнішу аудіторію: поряд з молодими дворянами і чепурними дамами тут були представники  найширших верств населення: торговці, ремісники, студенти, матроси. Найменше  бувало у театрі представників поважної  лондонської буржуазії, яка була охоплена духом ощадливості, тверезої розсудливості, ненавистю до розваг, вважаючи їх марнотратством і легковажністю.

У “Глобусі” грала трупа “Слуги лорда-камергера”, у якій головним трагіком був Р. Бербедж, головним коміком – Р. Армін, головним драматургом – В. Шекспір. Трупа зіграла всі п’єси, написані Шекспіром після 1594 року.

Трупа театру “Глобус” іноді грала і в закритому театрі, що звався “Блек фрайєрс”. До  нього мали доступ тільки найбільш привілейовані члени суспільства; репертуар і стиль акторської гри тут зазнавали деяких обмежень, що виключали вільність, яка була звичною у театрі “Глобус”. Шекспірівську  трупу часто запрошували на виїзні спектаклі до придворного театру, де вона мала багатші декорації і складні машинні пристрої для постановок. Можливо, деякі п’єси Шекспіра в першому варіанті були написані саме для таких вистав (“Сон літньої ночі”, “Макбет”, “Буря”). Шекспір писав для різноманітних верств населення, але основною його аудиторією були глядачі з народу. У 1613 році дерев’яна будівля “Глобуса” згоріла. Театр був збудований з каменю і знову відкритий у 1614році.

Учитель. Наша наступна екскурсія до театру “Глобус”, співвласником якого колись був Вільям Шекспір. Тепер він – відомий у всьому світі поет і драматург. Які відомості про нього нам зберегла історія? Про це  -  4 учень.(Називає його ім’я та прізвище).

4 учень. Ми мало знаємо про Шекспіра, -  надто пізно похопилися його біографи. Адже перша зовсім коротенька біографія великого драматурга, написана якимсь Ніклзом Роу, вийшла друком у 1709 році, інакше кажучи, майже через сто років після його смерті.

Відомий нам  образ Шекспіра-людини з самого початку на добру половину складався з переказів, легенд, міфів. Протягом століть учені просівали цю руду. Як наслідок, на долоні шекспірознавства залишилась  пригорща незаперечних фактів. Проте вони розрізнені, часом суперечливі. І біографічні прогалини мимоволі заповнюють припущеннями, гипотезами. В особистій долі творця “Гамлета”, “Ліра”, “Макбета” й досі багато темного, непоясненного.

Він народився у Стретфорді-на-Ейвоні 1564 року, певно, 23 квітня. Це  – факт, підтверджений записом у церковній  книзі.

Батько майбутнього поета, Джон Шекспір, розжився на чинбарстві і торгівлі вовною, а якийсь час навіть був міським головою.  Його старший син Вільям у віці від семи до чотирнадцяти років відвідував так звану “граматичну школу” в Стретфорді. Довше вчитись йому не довелося: фінансові справи батька занепали, треба було брати участь в утриманні багатодітної сім’ї. Що він робив у ці роки, достеменно невідомо – чи то був учнем у різника (може, навіть у власного батька), чи то служив молодшим учителем.

У 1582 році він одружився з Анною Хетевей, дівчиною трохи старшою за нього, дочкою заможного селянина. Незабаром народилася дочка Сьюзен, а через два роки – близнята Джудіт і Гамнет. Однак юний батько і чоловік недовго просидів біля родинного вогнища: близько 1586 року він подався до столиці. Поголос твердив, що то була втеча. За однією версією Шекспір браконьєрствував на землях всесильного в окрузі поміщика сера Томаса Льюсі і був змушений рятуватися від його помсти. За іншою – він посварився (коли не побився) з хазяїном, у якого служив.

Що він робив у столиці спочатку, теж невідомо. За однією легендою, стеріг перед театром коней вельможних панів, що відвідували вистави. Це так само можливо, як і сумнівно. Відомо лише те, що незабаром він уже був всередині одного з лондонських театрів, здається, як суфлер чи служитель, який відповідав за шумові ефекти.

Акторської кар’єри він так і не зробив: до нащадків дійшли відомості лише про дві зіграні ним ролі, до того ж другорядні,  -   це ролі тіні батька Гамлета і слуги Адама з комедії “Як вам це сподобається”. Зате Шекспір досить швидко досяг успіхів на іншій ниві.

Приблизно з 1590 року він узявся за перо. З 1593 чи 1594 року входив до трупи Джеймса Бербеджа,  яка  давала вистави в будинку, йменованому “Театром”, і належав до “слуг лорда-камергера”. А 1599 року, коли сини Бербержа побудували театр “Глобус”, Шекспір став одним із співвласників цього прибуткового закладу.

Він написав 37 п’єс, кілька поем і циклів віршів, 154 сонети. Протягом усього свого  лондонського життя він купував нерухоме майно і землю, отож, коли близько 1612 року пішов на спочинок і повернувся в рідні місця, майбутнє близьких і власна його старість були забезпечені. Тільки він не дожив до старості. 23 квітня його не стало.

Творчість Шекспіра залишила помітний слід в українській літературі. Михайло Старицький, Юрій Федькович, Панас Мирний, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, Іван Франко, Марко Кропивницький, Михайло Драгоманов, Максим Рильський,  Борис Тен, Микола Бажан, Василь Мисик, Дмитро Павличко, Дмитро Паламарчук перекладали твори великого англійського драматурга. П’єси Шекспіра з успіхом ідуть на сценах українських театрів.

Вчитель. Думаю, настав час послухати невмирущі твори талановитого Шекспіра. Наші конкурсанти прочитають напам’ять по одному його сонету. Це буде II туром нашого змагання.     Слідкуйте  за виразністю читання віршів та багатством інтонацій наших конкурсатів.

1 учень.

Сонет 130

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч її овали,

Мов з дроту чорного  коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як  дишуть люди, -

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої – цілком земні.

І все ж вона – найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

2 учень.

Сонет 102

Зроста любов моя, всякчас нова, -

Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.

Торгує той дрібними почуттями,

Хто серце всім на показ відкрива.

В весняну пору нашої любові

Тебе прославили мої пісні, -

Так соловей співа на честь весни,

Та влітку мовкне спів його в діброві.

Не гаснуть чари весняного саду,

Як стихне голос ніжного співця.

Коли той спів лунає без кінця,

Набридне він, утративши принаду.

Тому на певний час умовк і я,

Щоб пісня не обриднула моя.

3 учень.

Сонет 88

Коли, свої виправдуючи зради,

Нарузі віддаси мене й ганьбі,

Я сам допомагатиму тобі,

Себе ганьбитиму я без пощади.

Найкраще знаючи всі власні вади,

В них ладен я відкритися юрбі,

Твоєї правоти і честі ради

Найбільшу кривду спричинить собі.

Та в жертві цій здобуток мій багатий

Покриє легко всі мізерні втрати,

Моє безчестя, кривди і жалі,

Бо знатиму – не марно слугував я:

Тавро лукавства, зради  і безслав’я

Не запалало на твоїм чолі.

4 учень.

Сонет 121

Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,

Впокорившись обмовам навісним.

О суд очей чужих! Як нам із ним

Погодитись нелегко, їй же богу!

Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб

Мій серця жар? Здолав його б донести

Шпигунський набрід, що кладе на карб

Мені все те, за що я годен честі?

Я – отакий, як бач. Ганьбить мене -

Це міряти на свій аршин пігмеям.

Та я ж високий як на них. Бігме їм

Це не з руки. А хто мене зігне?

На грішника – то всі, і навіть діти,

В смолі пекельній мусили б сидіти.

Учитель. Коли наші учні- конкурсанти готувались до проведення екскурсій, вони шукали потрібний матеріал у різних джерелах: підручниках, енциклопедіях, довідниках. А зараз ми надамо їм можливість поспілкуватись з випускником нашої школи, Олексієм (називає його прізвище), котрий 2 роки тому проходив студентську практику  на батьківщині знаменитого Шекспіра і на власні очі бачив театр “Глобус”. Сподіваюсь, що це спілкування не буде марним, а стане додатковою інформацією і для екскурсоводів, і для всіх нас. Це буде III тур нашого змагання. Давайте назвемо його  “Міні-прес- конференція”. А перед її проведенням  згадаємо основні правила ведення діалогу.

(Надруковані на папері правила роздає всім учням та учасникам змагання.)

1. Доброзичливо,шанобливо стався до співрозмовника.

2. Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3.У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4. Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся, будь небагатослівним.

5. Учись уважно слухати співрозмовника. Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Дослухай те, що він хотів сказати, до кінця, а вже потім, якщо не згоден, аргументовано заперечуй. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6. Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить, не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7. Розмовляючи, дивись на співрозмовника, але не хапай його за руку, не смикай гудзики, не плескай по плечу. Намагайся привернути увагу словами, а не руками.

8. Не починай розмову без потреби.

Прес-конференція .(Можливий варіант).

1 учень. Добрий день, Олексію! Щиро дякуємо тобі за те, що ти знайшов час і відгукнувся на наше запрошення.

Олексій. По-перше, я вдячний вам за те, що не забули мене і запросили до себе. Мені приємно відвідати рідну школу, побачити своїх вчителів. По-друге, щиро дякую вам за співучу рідну мову. В Дніпропетровську, де я навчаюсь в аграрному університеті,  її не так вже й часто чути.

2 учень. Олексію, ми знаємо, що два роки тому ти проходив студентську практику в Англії. Скажи, як довго вона тривала?

Олексій. Вона тривала майже півроку.

3 учень. Де саме ти працював?

Олексій. Я трудився у господарстві, яке спеціалізується на садівництві. З весни я разом з іншими студентами доглядав за яблунями, черешнями, чорною смородиною. А влітку ми збирали врожай.

4 учень. Де ти жив?

Олексій. Я мешкав у котеджі разом із студентами з Чехії, Болгарії та Литви. Пізніше до нашого братства приєднався практикант із Південної Африки.

1 учень. Що тебе найбільше вразило в Англії?

Олексій. Вразила добротність у всьому, порядок. Все робиться там для людини. Доріжки, тобто олейки, скрізь вимощені дрібними камінцями. І ніяких канцерогенів! Заасфальтовані лише дороги для автомобілів.

3 учень. Що цікавого ти побачив там?

Олексій. Кожного вихідного ми їздили до Лондону. Прекрасне місто! Музеї, театри, виставки! Але це все  -  дуже дороге задоволення.

2 учень. Чи бачив ти театр “Глобус”?

Олексій. Так, бачив і, навіть заходив до нього!  Я зрозумів, що англійці з повагою ставляться до Шекспіра.

4 учень. Який твір Шекспіра тобі найбільше подобається?

Олексій. ”Гамлет”. Це надзвичайно філософська трагедія. Я  люблю її інколи перечитувати.

3 учень. Що б ти побажав нашим учням ?

Олексій. Старанно вчитись і бути у всьому наполегливими.

1 учень. Спасибі тобі, Олексію, за цікаву бесіду. До побачення.

Олексій. Нема за що. До побачення.

III.Підбиття підсумків конкурсу.

Учитель. Наш конкурс добігає кінця. Настав час визначити переможця. І це зробите ви. Уявіть собі, що ви  – представники туристичної компанії”ЕЛІТ-ТУР”. Вам потрібно прийняти на роботу ще одного екскурсовода. Кому  з ваших однокласників ви запропонували б таку роботу? Це і буде переможець нашого конкурсу. Напишіть його ім’я та прізвище на аркушику папера, котрий я вам зараз роздам. (Роздає. Потім проходить між рядами парт з тацею, на яку учні кладуть свої папери. Діти за першою партою опрацьовують результати голосування. Учитель називає переможця. Його всі вітають і перев’язують стрічкою з написом “Кращий екскурсовод класу”.

IV.Підсумок уроку. Аргументоване оцінювання учнів.

Актуальне інтервю.

Учитель. Подорож завершено. Залишається обмінятись враженнями від того, що ми почули впродовж 45 хвилин віртуальної подорожі.

  • Що цікавого ви почули про Шекспіра?
  • Що вас найбільше вразило на уроці?
  • Чи можна вважати, що наша подорож була не тільки цікавою, а й корисною?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника про В. Шекспіра. Вивчити напам’ять  сонет Шекспіра (121 або 130). Повторити вивчений матеріал про сонети Ф. Петрарки.

Література

1.Бендаччі Т. Лондон. – Л.:ЛТД, 2001.

2.Ніколенко О. М. Зарубіжна література.    – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008.

3. Сафарян С. І., Султанов Ю. І. Зарубіжна література. – К.:Вежа, 2000.   -   С.231 – 234.

4. Шекспір В. Твори в шести томах. Т.2. – К.: Дніпро, 1986.

5. Яценко Б.П. Економічна і соціальна  географія світу. -     К.: Форум, 2004.

Опубликовал admin

Декабрь 4th, 2010 at 2:56 пп