За фахом я філолог, але крім російської мови та літератури вже багато років викладаю в школі історію. Знання з літератури допомагають мені на уроках історії, а знання з історії – на уроках літератури.
Курсову підготовку як учитель-філолог я проходжу регулярно за планом. А от як учитель історії вперше підвищила свою кваліфікацію. З цією метою я обрала індивідуальну форму навчання та виконала проект „Розвиток творчих здібностей учнів у процесі вивчення суспільних дисциплін”.
Вибір саме такої теми для мене не був випадковим. Уже багато років поспіль я друкую свої матеріали в районній газеті „Наше слово”, обласній „Донбасс”, маріупольській „Ильичевец”, журналах „Зарубіжна література в школі” та „ Русский язык и литература в школах Украины”. У своїх матеріалах я розповідаю про шкільні проблеми, про події у школі та про цікавих людей села, даю поради батькам щодо виховання дітей, ділюсь досвідом з колегами. Я прагну навчити своїх учнів тому, що вмію робити сама. Отже багато часу приділяю розвитку їхніх творчих здібностей і вважаю цю тему дуже актуальною.
Сучасний зміст історичної освіти характеризується вивченням різних версій інтерпретацій подій і явищ, що потребує від учнів уміння аналізувати інформацію, критично мислити, вибирати поміж різними тлумаченнями минулого кілька точок зору і давати їм оцінку, бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення, генерувати ідеї, робити аргументовані висновки. А для цього потрібен певний рівень творчого мислення.
Оскільки шкільні роки – це роки становлення особистості, то одним із основних своїх завдань учителя суспільних дисциплін я бачу в тому, щоб виявити стрижневі якості учня, та враховуючи вікові особливості, створити умови для максимальної реалізації його творчих здібностей.
Найскладнішим для мене виявилося складання плану етапів реалізації проекту. Та суттєва допомога мого наукового керівника І.М.Рибак, завідувача відділу суспільних дисциплін облІППО, значно прискорила мою роботу. Наступним кроком було вивчення та систематизація навчально-методичного матеріалу з проблеми. Я була приємно здивована, що увага до цього питання в Україні почалася ще з часів Ярослава Мудрого, який „залюблений в книгу, в пізнання нового , створював всі умови на землі руській щодо розвитку духовного і наукового потенціалу”. Прославилися своїм інтересом до питань творчості і козаки, які прагнули до постійного духовного вдосконалення життя у Запорізькій Січі. Проблеми розвитку творчого потенціалу дитини, дорослої людини були в центрі уваги першого філософа України Г.С Сковороди.
Значний внесок у дослідження проблеми творчості внесли Г.Я.Буш, О.М.Леонтьєв, К.С.Пігров, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, О.К.Тихомиров, П.Я.Якобсон, Л.В.Яценко та інші. Коли я познайомилась з їхніми роботами, то зрозуміла, що кожна дитина має творчі здібності, але різного рівня. Щоб виявити рівень сформованості творчих здібностей своїх учнів, я провела діагностику. Потім підготувала інструментарій щодо корекції знань та умінь учнів. Уроки, консультації, практикуми, тренінги, позакласні заходи дійсно сприяли розвитку творчих здібностей учнів. Але цього виявилося замало. Важливо було організувати самоосвітню діяльність школярів, тому я допомогла їм розробити індивідуальні самоосвітні маршрути.
Участь школярів у тижнях історії та правознавства, творчих конкурсах, предметних олімпіадах на шкільному та районному рівнях довели, що робота не була марною. Гломозда Влад, учень 10 класу, зайняв III місце в районній олімпіаді з історії. А учениця 9 класу Горбач Марина здобула перемогу в творчому конкурсі, присвяченому 65-річчю Великої Перемоги. Її робота була надрукована в районній газеті „Наше слово” та обласній „Донбасс”.
Зараз мої учні працюють над підготовкою системи творчих завдань з історії України (10-11кл.) та зразків відповідей на них.
Робота над проектом ще триває, але я вже зрозуміла, що можу суттєво впливати на розвиток творчих здібностей учнів. Я спробувала вдосконалити свою систему роботи у цьому напрямку. Що з цього вийде, покаже аналітичний та експертний етапи роботи.
