Шотова Наталя. Досвід вчителя

Тема. Шекспір  – геніальний  англійський драматург і поет доби Відродження.

Мета: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Вільяма Шекспіра, дати уявлення про його  батьківщину, виховувати культуру зв’язного мовлення, розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння самостійно шукати та опрацьовувати потрібну інформацію; формувати такі риси характеру, як презентабельність, бажання і вміння змагатись..

Обладнання: портрет Вільяма Шекспіра, зображення театру “Глобус”, ілюстрації художників до трагедій Шекспіра, політична карта світу, виставка творів про Шекспіра (художніх, наукових, науково-популярних).

Тип уроку: урок засвоєння нових  знань.

Хід уроку

I.Презентація теми та мети уроку. Вступне слово вчителя.

На уроках зарубіжної літератури ми не тільки знайомимось із найкращими майстрами світової літератури та їх творами, а й подорожуємо різними країнами. Сьогодні ми відвідаємо Англію. Є у неї ще й інші назви  -  Велика Британія та “країна туманного Альбіону”. Там ми дізнаємось багато цікавого про сучасну Англію та англійський театр доби Шекспіра і про самого Шекспіра. Правда, подорож буде віртуальною, а здійснити її нам допоможуть ваші однокласники. Вони заздалегідь отримали індивідуальні завдання, самостійно знайшли потрібний матеріал і протягом уроку будуть екскурсоводами у нашій подорожі.

На кінець нашої подорожі пропоную провести конкурс “Кращий екскурсовод  класу.” Отже,  наш урок буде водночас урок-подорож і урок-конкурс.

Будьте уважними під час екскурсій, слідкуйте за культурою мовлення екскурсоводів, їхнім умінням підібрати потрібний матеріал і зацікавити слухачів. Наш конкурс проходитиме  в 3 турах.

Починаємо I тур. Називається він “Екскурсія”.

II.  Формування нових знань, умінь та навичок

Учитель. Подивіться на політичну карту світу. Це   – (показує на карті) сучасна Англія. Якою вона є сьогодні? Про це знає 1 учень.     (Називає його ім’я та прізвище) .

1 учень. Велика Британія  – острівна країна, що розташована на північному заході Євразії. Крім острова Великобританія, північно-східної частини острова Ірландія, до складу країни входить низка невеликих островів, розташованих довкола. Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії- офіційна назва країни. Найближчими сусідами, що знаходяться на материку Євразії, є Франція та Бельгія. На заході держава межує з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії. Звільнення Ірландії відбулося 1949 року. Але 6 графств Ольстера залишились у складі Великобританії, яка належить до 7 найрозвиненіших країн світу, є членом ЄС.

Столиця держави  – Лондон.

Учитель. Вулицями цього міста нас проведе 2 учень. (Називає його ім’я та прізвище).

2 учень. Герберт Уелс, відомий письменник-фантаст, у 1911 році писав:”Як на мене, Лондон  – найцікавіше, найкрасивіше, найдивовижніше місто у світі”.  З того часу багато що змінилося: з’явилися хмарочоси в Сіті, Центр Мистецтв на південному березі,  діловий центр Декландс. Але Лондон, столиця світу, залишився вірним собі. Герберт Уелс і сьогодні міг би бути присутнім на дебатах у Парламенті, піти на концерт в Альберт-хол або послухати  воєнний оркестр у королівському парку.

Сучасний Лондон – великий  міжнародний центр, який відвідує багато туристів із різних країн світу. Бувають там і наші співвітчизники. Вони вважають за потрібне обов’язково побувати на площі Парламента, уважно роздивитись Біг-Бен і послухати його голос. Приваблює туристів і  Букінгемський палац, який побудував король Георг IV. Вартість будівництва досягла 700 000 фунтів. Величною архітектурною спорудою міста є Кенсінгтонський палац. У ньому народилась і виховувалась королева Вікторія.

У музеї воскових фігур мадам Тюссо відвідувачів очікує зустріч з всесвітньо відомими особами: членами королівської родини, популярними акторами та політиками, зірками поп-музики. Музей знаходиться неподалік від Бейкер-стріт.

У Лондоні працює найдавніший метрополітен у світі, який побудовано у 1863 році. У місті розташовані великі банки, правління страхових, судноплавних, поштових та інших компаній, торгівельні біржі, редакції найвідоміших газет.

Лондон – найбільший культурний центр країни. Тут знаходяться Лондонський університет, Університет Сіті, Королівська академія драматичного мистецтва, Королівська академія музики та інші навчальні заклади. У місті працюють найбільша у світі Британська бібліотека та понад 30 музеїв.

Серед архітектурних пам’яток Лондона найвідоміші: замок Вільгельма Завойовника  – Тауер, Вестмінське абатство, “банкетний зал” палацу Уайтхолл, Британський музей та інші.

Учитель. У сучасному Лондоні багато і театрів. Всі вони славляться якістю постановок ще з часів Шекспіра. А яким був англійський театр XVI століття? Відповідь на це запитання знає 3 учень. (Називає його ім’я та прізвище). Отже, давайте його послухаємо. А щоб краще зрозуміти його розповідь, проведемо словникову роботу.

Театр – місце для видовищ і саме видовище, вистава.

Ліцедійство – 1) гра на сцені; 2) прикидання.

Драматургія – літературні твори для постановок на сцені.

Трагедія – жанр драми: в основі зіткнення характерів, конфлікт, який обов’язково закінчується загибеллю героїв.

Композиція драми -  складається з зав’язки, розвитку дії, кульмінації та розв’язки.

3 учень. Перше спеціальне приміщення, призначене для публічних видовищ, було збудовано за Лондоном у 1576 році. Його збудував тесля  Джеймс Бербедж, який взяв на себе керівництво трупою. Саме Бербедж і назвав зведену ним будівлю “театром”. Вона була овальної форми. Глуха стіна мала два виходи: один – для глядачів, другий – для акторів. Уздовж усієї стіни були розміщені галереї, розділені перегородками. Завіси в сучасному розумінні не було. Сцена протягом усієї вистави залишалась відкритою.

Спектаклі демонструвалися завидна ( найчастіше після обіду), оскільки театр не мав даху.

У трупі Джеймса Бербеджа, де понад 20 років працював Шекспір, були дуже талановиті актори: Річард Бербедж – видатний трагік, виконавець ролей Гамлета, Отелло, короля Ліра; Вільям Кемп  – чудовий комік, найкращий виконавець ролі Фальстафа у п’єсі Шекспіра “Віндзорські жартівниці” та інші.

Після смерті Джеймса Бербеджа  його сини Катберт і Річард у 1599 році за південною межею Лондона побудували нове приміщення. Це був знаменитий театр “Глобус”. Майданчик овальноі форми було оточено високою стіною, з внутрішнього боку якої  розташували ложі  для аристократії, над ними – покриту соломою галерею для заможних жителів міста. Решта глядачів стояла з трьох боків сцени. Вистави проходили без антрактів і майже без декорацій. Два-три столи і кілька графинів – ось і приміщення таверни. Кілька дерев у діжках  – ліс. Костюми ж, у яких виступали актори, виготовлялись дуже ретельно і відповідали певній епосі.

Театральні трупи були невеликі: по 12 – 15 чоловік кожна, що пояснювалося матеріальною скрутою. Якщо діючих осіб у п’єсі було більше, ніж акторів у трупі, одному виконавцю доводилося грати 2 – 3 ролі. Жіночі ролі грали юнаки. Перші виступи актриси у ролі Дездемони зафіксовано тільки у 1660 році.

“Глобус” уміщав 1200 глядачів. Театри цього типу збирали найрізноманітнішу аудіторію: поряд з молодими дворянами і чепурними дамами тут були представники  найширших верств населення: торговці, ремісники, студенти, матроси. Найменше  бувало у театрі представників поважної  лондонської буржуазії, яка була охоплена духом ощадливості, тверезої розсудливості, ненавистю до розваг, вважаючи їх марнотратством і легковажністю.

У “Глобусі” грала трупа “Слуги лорда-камергера”, у якій головним трагіком був Р. Бербедж, головним коміком – Р. Армін, головним драматургом – В. Шекспір. Трупа зіграла всі п’єси, написані Шекспіром після 1594 року.

Трупа театру “Глобус” іноді грала і в закритому театрі, що звався “Блек фрайєрс”. До  нього мали доступ тільки найбільш привілейовані члени суспільства; репертуар і стиль акторської гри тут зазнавали деяких обмежень, що виключали вільність, яка була звичною у театрі “Глобус”. Шекспірівську  трупу часто запрошували на виїзні спектаклі до придворного театру, де вона мала багатші декорації і складні машинні пристрої для постановок. Можливо, деякі п’єси Шекспіра в першому варіанті були написані саме для таких вистав (“Сон літньої ночі”, “Макбет”, “Буря”). Шекспір писав для різноманітних верств населення, але основною його аудиторією були глядачі з народу. У 1613 році дерев’яна будівля “Глобуса” згоріла. Театр був збудований з каменю і знову відкритий у 1614році.

Учитель. Наша наступна екскурсія до театру “Глобус”, співвласником якого колись був Вільям Шекспір. Тепер він – відомий у всьому світі поет і драматург. Які відомості про нього нам зберегла історія? Про це  -  4 учень.(Називає його ім’я та прізвище).

4 учень. Ми мало знаємо про Шекспіра, -  надто пізно похопилися його біографи. Адже перша зовсім коротенька біографія великого драматурга, написана якимсь Ніклзом Роу, вийшла друком у 1709 році, інакше кажучи, майже через сто років після його смерті.

Відомий нам  образ Шекспіра-людини з самого початку на добру половину складався з переказів, легенд, міфів. Протягом століть учені просівали цю руду. Як наслідок, на долоні шекспірознавства залишилась  пригорща незаперечних фактів. Проте вони розрізнені, часом суперечливі. І біографічні прогалини мимоволі заповнюють припущеннями, гипотезами. В особистій долі творця “Гамлета”, “Ліра”, “Макбета” й досі багато темного, непоясненного.

Він народився у Стретфорді-на-Ейвоні 1564 року, певно, 23 квітня. Це  – факт, підтверджений записом у церковній  книзі.

Батько майбутнього поета, Джон Шекспір, розжився на чинбарстві і торгівлі вовною, а якийсь час навіть був міським головою.  Його старший син Вільям у віці від семи до чотирнадцяти років відвідував так звану “граматичну школу” в Стретфорді. Довше вчитись йому не довелося: фінансові справи батька занепали, треба було брати участь в утриманні багатодітної сім’ї. Що він робив у ці роки, достеменно невідомо – чи то був учнем у різника (може, навіть у власного батька), чи то служив молодшим учителем.

У 1582 році він одружився з Анною Хетевей, дівчиною трохи старшою за нього, дочкою заможного селянина. Незабаром народилася дочка Сьюзен, а через два роки – близнята Джудіт і Гамнет. Однак юний батько і чоловік недовго просидів біля родинного вогнища: близько 1586 року він подався до столиці. Поголос твердив, що то була втеча. За однією версією Шекспір браконьєрствував на землях всесильного в окрузі поміщика сера Томаса Льюсі і був змушений рятуватися від його помсти. За іншою – він посварився (коли не побився) з хазяїном, у якого служив.

Що він робив у столиці спочатку, теж невідомо. За однією легендою, стеріг перед театром коней вельможних панів, що відвідували вистави. Це так само можливо, як і сумнівно. Відомо лише те, що незабаром він уже був всередині одного з лондонських театрів, здається, як суфлер чи служитель, який відповідав за шумові ефекти.

Акторської кар’єри він так і не зробив: до нащадків дійшли відомості лише про дві зіграні ним ролі, до того ж другорядні,  -   це ролі тіні батька Гамлета і слуги Адама з комедії “Як вам це сподобається”. Зате Шекспір досить швидко досяг успіхів на іншій ниві.

Приблизно з 1590 року він узявся за перо. З 1593 чи 1594 року входив до трупи Джеймса Бербеджа,  яка  давала вистави в будинку, йменованому “Театром”, і належав до “слуг лорда-камергера”. А 1599 року, коли сини Бербержа побудували театр “Глобус”, Шекспір став одним із співвласників цього прибуткового закладу.

Він написав 37 п’єс, кілька поем і циклів віршів, 154 сонети. Протягом усього свого  лондонського життя він купував нерухоме майно і землю, отож, коли близько 1612 року пішов на спочинок і повернувся в рідні місця, майбутнє близьких і власна його старість були забезпечені. Тільки він не дожив до старості. 23 квітня його не стало.

Творчість Шекспіра залишила помітний слід в українській літературі. Михайло Старицький, Юрій Федькович, Панас Мирний, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, Іван Франко, Марко Кропивницький, Михайло Драгоманов, Максим Рильський,  Борис Тен, Микола Бажан, Василь Мисик, Дмитро Павличко, Дмитро Паламарчук перекладали твори великого англійського драматурга. П’єси Шекспіра з успіхом ідуть на сценах українських театрів.

Вчитель. Думаю, настав час послухати невмирущі твори талановитого Шекспіра. Наші конкурсанти прочитають напам’ять по одному його сонету. Це буде II туром нашого змагання.     Слідкуйте  за виразністю читання віршів та багатством інтонацій наших конкурсатів.

1 учень.

Сонет 130

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч її овали,

Мов з дроту чорного  коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як  дишуть люди, -

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої – цілком земні.

І все ж вона – найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

2 учень.

Сонет 102

Зроста любов моя, всякчас нова, -

Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.

Торгує той дрібними почуттями,

Хто серце всім на показ відкрива.

В весняну пору нашої любові

Тебе прославили мої пісні, -

Так соловей співа на честь весни,

Та влітку мовкне спів його в діброві.

Не гаснуть чари весняного саду,

Як стихне голос ніжного співця.

Коли той спів лунає без кінця,

Набридне він, утративши принаду.

Тому на певний час умовк і я,

Щоб пісня не обриднула моя.

3 учень.

Сонет 88

Коли, свої виправдуючи зради,

Нарузі віддаси мене й ганьбі,

Я сам допомагатиму тобі,

Себе ганьбитиму я без пощади.

Найкраще знаючи всі власні вади,

В них ладен я відкритися юрбі,

Твоєї правоти і честі ради

Найбільшу кривду спричинить собі.

Та в жертві цій здобуток мій багатий

Покриє легко всі мізерні втрати,

Моє безчестя, кривди і жалі,

Бо знатиму – не марно слугував я:

Тавро лукавства, зради  і безслав’я

Не запалало на твоїм чолі.

4 учень.

Сонет 121

Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,

Впокорившись обмовам навісним.

О суд очей чужих! Як нам із ним

Погодитись нелегко, їй же богу!

Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб

Мій серця жар? Здолав його б донести

Шпигунський набрід, що кладе на карб

Мені все те, за що я годен честі?

Я – отакий, як бач. Ганьбить мене -

Це міряти на свій аршин пігмеям.

Та я ж високий як на них. Бігме їм

Це не з руки. А хто мене зігне?

На грішника – то всі, і навіть діти,

В смолі пекельній мусили б сидіти.

Учитель. Коли наші учні- конкурсанти готувались до проведення екскурсій, вони шукали потрібний матеріал у різних джерелах: підручниках, енциклопедіях, довідниках. А зараз ми надамо їм можливість поспілкуватись з випускником нашої школи, Олексієм (називає його прізвище), котрий 2 роки тому проходив студентську практику  на батьківщині знаменитого Шекспіра і на власні очі бачив театр “Глобус”. Сподіваюсь, що це спілкування не буде марним, а стане додатковою інформацією і для екскурсоводів, і для всіх нас. Це буде III тур нашого змагання. Давайте назвемо його  “Міні-прес- конференція”. А перед її проведенням  згадаємо основні правила ведення діалогу.

(Надруковані на папері правила роздає всім учням та учасникам змагання.)

1. Доброзичливо,шанобливо стався до співрозмовника.

2. Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3.У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4. Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся, будь небагатослівним.

5. Учись уважно слухати співрозмовника. Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Дослухай те, що він хотів сказати, до кінця, а вже потім, якщо не згоден, аргументовано заперечуй. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6. Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить, не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7. Розмовляючи, дивись на співрозмовника, але не хапай його за руку, не смикай гудзики, не плескай по плечу. Намагайся привернути увагу словами, а не руками.

8. Не починай розмову без потреби.

Прес-конференція .(Можливий варіант).

1 учень. Добрий день, Олексію! Щиро дякуємо тобі за те, що ти знайшов час і відгукнувся на наше запрошення.

Олексій. По-перше, я вдячний вам за те, що не забули мене і запросили до себе. Мені приємно відвідати рідну школу, побачити своїх вчителів. По-друге, щиро дякую вам за співучу рідну мову. В Дніпропетровську, де я навчаюсь в аграрному університеті,  її не так вже й часто чути.

2 учень. Олексію, ми знаємо, що два роки тому ти проходив студентську практику в Англії. Скажи, як довго вона тривала?

Олексій. Вона тривала майже півроку.

3 учень. Де саме ти працював?

Олексій. Я трудився у господарстві, яке спеціалізується на садівництві. З весни я разом з іншими студентами доглядав за яблунями, черешнями, чорною смородиною. А влітку ми збирали врожай.

4 учень. Де ти жив?

Олексій. Я мешкав у котеджі разом із студентами з Чехії, Болгарії та Литви. Пізніше до нашого братства приєднався практикант із Південної Африки.

1 учень. Що тебе найбільше вразило в Англії?

Олексій. Вразила добротність у всьому, порядок. Все робиться там для людини. Доріжки, тобто олейки, скрізь вимощені дрібними камінцями. І ніяких канцерогенів! Заасфальтовані лише дороги для автомобілів.

3 учень. Що цікавого ти побачив там?

Олексій. Кожного вихідного ми їздили до Лондону. Прекрасне місто! Музеї, театри, виставки! Але це все  -  дуже дороге задоволення.

2 учень. Чи бачив ти театр “Глобус”?

Олексій. Так, бачив і, навіть заходив до нього!  Я зрозумів, що англійці з повагою ставляться до Шекспіра.

4 учень. Який твір Шекспіра тобі найбільше подобається?

Олексій. ”Гамлет”. Це надзвичайно філософська трагедія. Я  люблю її інколи перечитувати.

3 учень. Що б ти побажав нашим учням ?

Олексій. Старанно вчитись і бути у всьому наполегливими.

1 учень. Спасибі тобі, Олексію, за цікаву бесіду. До побачення.

Олексій. Нема за що. До побачення.

III.Підбиття підсумків конкурсу.

Учитель. Наш конкурс добігає кінця. Настав час визначити переможця. І це зробите ви. Уявіть собі, що ви  – представники туристичної компанії”ЕЛІТ-ТУР”. Вам потрібно прийняти на роботу ще одного екскурсовода. Кому  з ваших однокласників ви запропонували б таку роботу? Це і буде переможець нашого конкурсу. Напишіть його ім’я та прізвище на аркушику папера, котрий я вам зараз роздам. (Роздає. Потім проходить між рядами парт з тацею, на яку учні кладуть свої папери. Діти за першою партою опрацьовують результати голосування. Учитель називає переможця. Його всі вітають і перев’язують стрічкою з написом “Кращий екскурсовод класу”.

IV.Підсумок уроку. Аргументоване оцінювання учнів.

Актуальне інтерв’ю.

Учитель. Подорож завершено. Залишається обмінятись враженнями від того, що ми почули впродовж 45 хвилин віртуальної подорожі.

• Що цікавого ви почули про Шекспіра?
• Що вас найбільше вразило на уроці?
• Чи можна вважати, що наша подорож була не тільки цікавою, а й корисною?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника про В. Шекспіра. Вивчити напам’ять  сонет Шекспіра (121 або 130). Повторити вивчений матеріал про сонети Ф. Петрарки.

Література

1.Бендаччі Т. Лондон. – Л.:ЛТД, 2001.

2.Ніколенко О. М. Зарубіжна література.    – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008.

3. Сафарян С. І., Султанов Ю. І. Зарубіжна література. – К.:Вежа, 2000.   -   С.231 – 234.

4. Шекспір В. Твори в шести томах. Т.2. – К.: Дніпро, 1986.

5. Яценко Б.П. Економічна і соціальна  географія світу. -     К.: Форум, 2004.

Тема. Федір Тютчев (1803 – 1873).”Я знаю в праосені пору…”

Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю російського поета XIX ст. Ф.І.Тютчева, розкрити красу його поетичних творів, розвивати навички виразного читання  поетичних творів, поглиблювати теоретико-літературні знання учнів, вчити малювати словом, виховувати любов до природи.

Обладнання: портрет Ф.І.  Тютчева, репродукція картини І.Левітана “Золота осінь”, ілюстрації учнів, аудіозапис фрагменту з фортепіанного циклу П.І.Чайковського “Пори року”.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.Організація роботи класу

II.Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

III. Презентація теми та мети уроку

Слово вчителя

Мабуть, немає у світі людини, яка була б байдужою до природи, не відчувала себе її частиною та не розуміла свою залежність від неї.

Природа допомагає кожній творчій особистості краще осмислити себе, свої почуття.

У всі часи найкращі поети були в захваті від її неповторної краси та гармонії.

Сьогодні у нас є можливість звернутись до особистості та творчості великого знавця і співця природи, відомого російського поета Федора Івановича Тютчева.

IV. Формування нових знань,  умінь та навичок

Учитель. Пропоную вам здійснити  віртуальну 45-хвилинну подорож у світ поета на “Літературному трамваї”. Як і на справжньому трамваї, подорожуємо від зупинки до зупинки.

Зупинка “Біографічна”

*Один із учнів отримав випереджальне індивідуальне завдання і від 1 особи розповідає.

Ф.І Тютчев. Я народився у старовинній дворянській сім’ї, в Орловській губернії. У 1821 році блискуче закінчив словесний факультет Московського університету. Наступного року виїхав за кордон, одержавши посаду в російському посольстві в Мюнхені   -  тодішній столиці Баварського королівства. Служив також у Турині (Сардинія).

У чужих краях я прожив 22 роки, але не втрачав зв’язку з батьківщиною і зрідка відвідував її. Вірші писати почав ще підлітком, але друкувався дуже рідко. Справжній дебют відбувся у 1836 році, коли зошит із моїми поезіями потрапив до Пушкіна і той, вражений їх красою, опублікував вірші у журналі “Современник”.

Зупинка “Поетична”

Учитель. Ф.І.Тютчев  -    поет романтичного складу і надзвичайно тонкий майстер віршованих пейзажів. У його поезії немає різкої грані між людиною і природою, вони майже тотожні. Пропоную прослухати вірш Тютчева “Я знаю в праосені пору…” в оригіналі та в перекладі.

*Учні, котрі отримали індивідуальні випереджальні завдання, читають вірш напам’ять.

*Бесіда за прослуханим.

-Які враження викликала у вас картина природи, створена Тютчевим?

-Чи зрозумілими стали вам слова, використані в темі уроку: “тонкий ліризм поезії Тютчева?” Як ви можете пояснити їх значення?

Зупинка “ Літературознавча”

*Виразне читання учнями вірша Тютчева “Я знаю в праосені пору…” своєму сусідові по парті, оцінювання читання і висловлення побажань щодо читання.

*Аналіз вірша.

-Використовуючи текст вірша,  доведіть, що поет милується осінньою природою.

-Як поет передає гармонійну єдність природи і людини?

-Завдяки чому поету вдається досягти високої майстерності поетичного вислову?

*Повторення знань з теорії літератури.

-Що називають тропами?

-Які види пропів вам відомі?

-Пригадайте визначення кожного із тропів.

*Робота в мікрогрупах: кожній із груп знайти в тексті вірша і виписати до зошитів приклади використання автором:

(У вірші автор використовує 28 разів голосний звук “о”. Такий повтор голосного  звука надає поезії милозвучності і сприяє передачі смутку. Використання глухих приголосних передає тишу і спокій.)*Завдання для групи дослідників.

Дослідіть, як поетуТютчеву вдається передати свою  печаль?

*Робота з інформаційною карткою.

Алітерація  -  стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних.

Асонанс – концентроване  повторення голосних звуків у віршованому рядку чи строфі.

Звукопис  - вживання в художньому, переважно віршованому тексті однакових чи подібних звуків.

Зупинка “Образотворча”

Учитель. Подорож “Літературним трамваєм” триває. Наша наступна зупинка “Образотворча”. Там ми розглянемо репродукцію картини І.Левітана “Золота осінь”.

Російський художник І.Левітан захоплювався пейзажем. Природа хвилювала його до сліз, він сприймав її. як живу істоту.

Художник знав напам’ять майже всю російську пейзажну   лірику, досить часто читав своїм знайомим вірші Пушкіна, Некрасова, Фета і свого улюбленого поета Тютчева.

*Запитання до аналізу картини І.Левітана “Золота осінь”.

-Що таке пейзаж?

-За допомогою яких деталей художник передав красу осені?

-Які фарби використовує він для зображення цієї пори року?

-Які враження викликала у вас картина?

*Презентація учнівських малюнків на тему “Осінь” .

“Посиденьки на сходинках”

Учитель. Ви подорожуєте “Літературним трамваєм”. На часі наші посиденьки на сходинках. На них уже зручно примостилися ваші однокласники, котрі приготували усну розповідь на тему “Осінь”. Давайте приєднаємось до них і уважно послухаємо, як вони вміють словесно малювати осінь.

1 учень. Осінь  -    моя  улюблена пора року.  Вона красива та чарівна. Я завжди милуюсь різнокольоровим вбранням дерев. Люблю ходити по м’якому килиму з опалого листя та дивитись на чисте і прозоре небо.

2 учень. У мене слово “осінь” асоціюється зі словом ”урожай”. І це не випадково, бо мої односельці в цей час збирають урожай у полі, в садах і городах. Цього року він був щедрим, земля добре віддячила людей за їхню невтомну працю.

3 учень. А я люблю осінь за те, що з її приходом починається новий навчальний рік. Саме 1 вересня ми урочисто святкуємо День Знань і наша школа перетворюється на бджолиний вулик. Повсюди чутно гомін та дитячий сміх. І так протягом усього року. У школі я встигаю і знань набути, і цікаво поспілкуватись з однокласниками, і добре відпочити.

Зупинка “Музична”

*Повідомлення учня-мистецтвознавця. З давніх- давен люди захоплювались не лише барвами природи, а й її неповторними звуками і намагались наслідувати їх у своїх музичних творах.

Російський композитор П. І.Чайковський (1840-1893) створив популярний фортепіанний цикл “Пори року”, який складається з 12 мініатюр. Кожному місяцю року відповідає одна п’єса. У музичних “пейзажах” він передає враження від спілкування з природою, зображає картини із життя людей, пов’язані з певною порою року. Є у нього і варіації на тему осені: “Вересень. Полювання”, “ Жовтень. Осіння пісня”, “Листопад. На тройці”.

*Прослуховування фрагментів “осінніх” частин циклу.

*Завдання.

• Які відчуття передає музика цих п’єс?
• Чи виникає перед вашими очима картина осені?
• Який твір вас більше вразив, вірш Тютчева, картина Левітана чи музика Чайковського? Аргументуйте свою відповідь.

Учитель. Ось  такою виявилась наша мандрівка. На зоризонті вже з’явилось депо. Настав час завершити подорож.

V. Рефлексія.

Проблемне запитання.

Вірші Ф. І. Тютчева написані багато років тому. Чому ж ми і тепер читаємо  їх із задоволенням, одержуємо від них естетичну насолоду?

VI. Підсумок уроку

Оцінювання та висновок.

Учитель. Коли читаєш поезію Ф. І. Тютчева, відчуваєш спокій у душі. А це тому, що його творчість пронизана світлим сприйняттям життя і глибоким розумінням природи.

Бажаю вам частіше звертатись до віршів тонкого майстра ліричного пейзажу і отримувати від них естетичну насолоду.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника, присвячений Ф. І. Тютчеву.
2. Приготувати виразне читання вірша “ Я знаю в праосені пору…”
3. Вивчити вірш Тютчева “ Я знаю в праосені пору…”  напам’ять (за бажанням).

Література

1. Бітківська Г. В. та ін. Зарубіжна література:  Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 5 клас.  -  К.: Грамота, 2005.
2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. -  2006. -   №2.
3. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.  -  2008.  -  №2.
4. Паращич В. В. Вивчення зарубіжної літератури. 5 клас.  -  Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003.

Жизненный и творческий путь писателя.       Творчество  Толстого как наиболее полное проявление возможностей реалистической литературы. (10 кл.)

Тема. Лев Толстой (1828-1910). «Анна Каренина»

Жизненный и творческий путь писателя. «Толстовство» как практическое философско-религиозное учение. Творчество Толстого как наиболее полное проявление возможностей реалистической литературы.

Цель: познакомить учащихся с жизнью и творчеством писателя, его творческими и духовными исканиями, помочь оценить творчество Толстого как наиболее полное проявление возможностей реалистической литературы; развивать навыки самостоятельной работы с дополнительными источниками информации, воспитывать  умение говорить и правильно, и красиво; учить готовить   публичные выступления.

Оборудование: учебник, портрет Л.Н.Толстого, выставка произведений писателя.

Тип урока: урок усвоения новых знаний.

Ход урока

I Организация начала урока

II Сообщение темы и цели урока

III  Мотиватия учебной деятельности

Учитель. Лев Николаевич Толстой – прозаик, драматург, критик, общественный деятель.

Его имя хорошо известно образованным читателям всего мира. Романы и рассказы писателя и сейчас переиздаются. Например, только одна «Анна Каренина» имеет 18 киноверсий.

Такая слава вполне заслужена, ведь Толстым проделана огромная работа.

IV Актуализация опорных знаний

Учитель. Личность Л.Н.Толстого и его творчество привлекали, интересовали и захватывали много поколений в разных странах. Кажется, трудно найти человека, который бы никогда не слышал и ничего не знал об этом писателе. А что знаете о нем вы?

Методический прием «горячий стульчик». Несколько учащихся по очереди садятся на стульчик, стоящий у доски, и рассказывают, что они знают о Толстом.

V Подготовка учащихся к усвоению нового материала

Учитель. В русской литературе конца XIX – начала XX века,  несомненно, Толстому принадлежит первое, главенствующее место. Его авторитет – не только как писателя, но и как выдающейся, несравненной личности – был громадным. Общеизвестны на этот счет суждения многих великих людей. Давайте познакомимся с их высказываниями.

Методический прием «Информационный пакет».  Учащиеся, с портретом писателя в руках, выходят к доске и зачитывают текст информации.

«Он, т. е. граф Толстой, сделался настоящим львом литературы».

И.А. Гончаров.

«Лев Толстой – мировая школа литературного искусства. Это русская литературная школа, вызвавшая небывало широкое течение  художественной мысли на земном шаре».

К. Федин.

«Толстой – это великий урок. Своим творчеством он учит нас, что красота возникает живою и совершенною из правды, подобно Афродите, выходящей из глубин морских. Своей жизнью он провозглашает искренность, прямоту, целеустремленность, твердость, спокойный и постоянный героизм. Он учит, что надо быть правдивым и надо быть сильным… Именно потому, что он был полон силы, он был всегда правдив».

А. Франс.

«Какой художник, и какой психолог!»

Г. Флобер.

« Толстой – глубоко национален, он с изумительной полнотой воплощает в своей душе особенности сложной русской психики…».

А.М. Горький.

«Путешественники описывают Сахару как знойную пустыню, в которой замирает всякая жизнь. Когда смеркается, к молчанию смерти присоединяется еще и тьма. И тогда идет на водопой лев и наполняет своим рыканьем пустыню. Ему отвечает жалобный вой зверей, крики ночных птиц  и далекое эхо – пустыня оживает. Так было и с этим Львом. Он мог иногда заблуждаться в своем

гневном искании истины, но он заставлял работать мысль, нарушал самодовольство молчания, будил

окружающих от сна и не давал им утонуть в застое болотного спокойствия».

А.Ф.Кони, известный публицист и общественный деятель.

VI Формирование новых знаний, умений, навыков

Учитель. Представьте себе, что несколько ваших одноклассников получили приглашение принять участие в популярной литературной телепередаче для старшеклассников и подготовить выступление по заранее определенной теме о Л.Н.Толстом.

Ребята уже приготовили свои выступления и хотят показать  их сейчас, чтобы услышать вашу оценку и советы.

Итак, слово ребятам.

Выступление  1 учащегося «Основные вехи жизненного и творческого пути Л.Н.Толстого».

Ключевые вопросы.

• Кто оказал наибольшее влияние на формирование Толстого как личности?
• На какие этапы делится биография и духовная эволюция Толстого?
• Какие важные идеи и темы интересовали его в течение всей жизни?

Выступление 2 учащегося «Творчество Л. Н. Толстого как наиболее полное проявление  возможностей реалистической  литературы».

Ключевые вопросы.

• Какие традиции  реалистов-предшественников продолжил в своем творчестве  Л.Н. Толстой?
• В чем заключаются особенности художественного мастерства писателя?
• Чем психологизм Толстого отличается от психологизма Достоевского?

Выступление 3 учащегося.  «Педагогическая деятельность Л.Н.Толстого».

Ключевые вопросы.

• Какие задачи ставил перед собой писатель, открывая школы для крестьянских детей в Ясной Поляне и в окрестных деревнях?
• Какие произведения создал Толстой для детского чтения и получения первых поэтических впечатлений?
• Какой вклад в развитие педагогики внес писатель?

Выступление 4 ученика.  «Духовные искания великого писателя».

Ключевые вопросы.

• Каким образом изменились философские, религиозные,      этические и эстетические взгляды Толстого вследствие кризиса?
• Что такое «толстовство»?
• Какими причинами объясняется моральный авторитет Толстого в русской духовной жизни XIX – начала XX столетия?
• Как идеи писателя повлияли на мировую культуру и мировое общественное движение конца XIX – начала XX столетия?

Рецензирование  выступлений.

Критерии оценивания публичного выступления

1)     логичность построения (вступление, аргументы, выводы);

оригинальность примеров, эрудиция;

2)     стилистическое, художественное оформление;

3)     убедительность;

4) ясность и выразительность выступления, сила,

эмоциональность и высота голоса, четкость дикции, умение

« держать паузу», соотношение жестов и мимики;

5) ясность, краткость, простота речи.

VII Закрепление нового материала

Учитель. Более полувека продолжалась напряженная творческая деятельность Толстого. Его великие произведения читались во всем мире, тысячи людей со всего земного шара стремились побывать в Ясной Поляне, чтобы побеседовать с гениальным писателем; огромное количество писем приходило к нему. А если бы у вас была возможность отправить ему письмо, что бы вы ему написали?

( Учащиеся пишут письмо писателю).

VII Рефлексия

Учитель. Думаю, что представление о Толстом, как о писателе и человеке, у вас сложилось.

А сейчас я хочу показать несколько книг о нем из нашей школьной библиотеки. Обратите внимание на их обложки, они очень безликие, невыразительные. Попробуйте создать свой эскиз  книги о Толстом и объясните, почему вы хотите видеть ее именно такой?

VIII Подведение итогов

Оценивание учащихся

IX. Домашнее задание

1)    Написать сенкан « Л.Толстой».

2)    Дополнить «информационный пакет» о Толстом своей собственной мыслью, цитатой, пословицей.

Литература

1. Николаева Б.А. Русские писатели. Библиографический словарь. – М.: Просвещение, 1990.

2.  Пронкевич О.В. Зарубіжна література. – К.: Педагогічна преса, 2002.

3.  Сагач Г.М. Похвальне красномовство. – К.: УЗАМ, 1996.

4.  Толстой Л.Н. Исповедь.  В чем  моя вера? – Л.: Художественная литература, 1991.

5.  Храпченко М.Б. Лев Толстой как художник. – М.: Советский списатель , 1963.