Шотова Наталья. Опыт учителя

Блог учителя зарубежной литературы Валерьяновской ОШ I-III ст.

Моніторинг процесу та результатів досвіду

Комментировать

Як і будь-якому вчителю мені не байдужі результати моєї роботи, тому я проводжу моніторинги. На самому початку навчального року я фіксую початковий рівень знань учнів, а наприкінці – підсумковий. Між ними, у грудні місяці – обов’язково поточний. Таким чином я постійно спостерігаю за процесом навчання і маю можливість вносити до нього  корективи з метою отримання бажаного результату.

Спостереження веду у кількох напрямках: усне діалогічне мовлення, монологічне мовлення (усний та письмовий перекази, усний та письмовий твори (додаток №2) результати моніторингу узагальнюю на внутрішкільному рівні. Подобається  мені і проведення тестів, які допомагають мені відсліджувати не тільки результати навчання, а й труднощі, з якими стикаються мої учні в процесі вивчення художніх творів. Інколи я користуюсь тестами, надрукованими в навчально-методичних посібниках, предметних журналах, буває придумую їх сама. Іноді складання  тестів для  перевірки знань з вивченої теми я доручаю творчо обдарованим дітям.

Технологія досвіду

Комментировать

Соціально-економічні зміни, що відбулися в нашому суспільстві, процеси гуманізації сучасної освіти значною мірою сприяють пошуку нових підходів при вивченні усіх навчальних предметів, в тому числі й  зарубіжної літератури. Сьогодні перспективи розвитку багатьох шкільних дисциплін  я закономірно пов’язую з впровадженням інноваційних технологій навчання.

Я згодна з думкою вітчизняного вченого С. Гончаренка, що термін «педагогічна технологія» відображає не просто «передавання інформації, а процес навчання, що для характеристики сучасних тенденцій у педагогіці має важливе значення».

Для мене дуже важливо правильно обрати потрібну технологію, бо це означає правильно обрати тактику навчання та стилю роботи вчителя, зробити цю роботу раціональною, вилучити з неї всі зайві види діяльності та операції.

При викладанні зарубіжної літератури я впроваджую наступні інноваційні технології.

-       діалогові (інтерактивні)

-       проектну діяльність

-       пошукову діяльність

-       комп’ютерне навчання.

Останнім часом я активно застосовую інтерактивні (діалогові) технології навчання. Термін «інтерактивне навчання», широко розповсюджений останнім часом на сторінках педагогічної літератури, означає взаємодія. Тобто інтерактивне навчання – це навчання, побудоване на принципах взаємодії учня з усіма учасниками та об’єктами педагогічного процесу. Отже, це комунікативно-діалогічне навчання, спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності школярів.

Під час вивчення творів я часто здійснюю так звані мікро та макродіалоги, обговорення та обмін думками між усіма учасниками навчального процесу. Особливу увагу звертаю на рольові ігри, семінари, дискусії, «мозкову атаку». Мої учні полюбляють пресконференції з письменниками або окремими літературними героями. На цих конференціях вони представляють себе журналістами або кореспондентами різних популярних видань та телеканалів, які готують цікаві запитання особам, з якими зустрічаються. На роль письменників або літературних героїв я призначаю учнів, котрі добре засвоїли тему і краще інших розуміються на ній.

Мої учні по-різному оволодівають уміннями та знаннями. Розуміння цього привело мене до ідеї індивідуалізації, особистісного підходу у навчанні. Саме успіх у будь-якій діяльності сприяє формуванню бажання продовжити її. Допомогти зрозуміти власні можливості, надати допомогу в перших кроках, підтримувати учнів, супроводжувати їх розвиток – це вважаю своїм важливим завданням.

У мене є учні, які навчаються в районній школі мистецтв. Це брати Левченки, Ілля та  Олексій. Вони люблять малювати і роблять це добре, тому я даю їм такі завдання: «Намалюйте ілюстрації до  казки «Пані Метелиця». Або «Презентуйте титульний лист до нового видання казок Олександра Пушкіна».

Учням, які добре володіють усним мовленням, легко спілкуються, я даю інші завдання, наприклад «Візьміть інтерв’ю у Попелюшки», «Складіть діалог з Робінзоном Крузо» та інші.

Особливу увагу я приділяю навчанню школярів вести діалог-бесіду не лише на теми, визначені програмою, а й на будь-яку актуальну тему, що висуває життя. Для цього я намагаюсь цілеспрямовано формувати такі уміння:

а) добирати основну інформацію в процесі читання;

б)формувати власну думку з певної проблеми;

в) відстоювати, аргументувати власні погляди;

г) володіти технікою уточнюючих запитань, доповнень;

д) швидко переключатись з теми на тему;

е) додержуватися норм українського мовленнєвого етикету.

Одним із можливих і досить цінних способів формування уміння вести бесіду є  розігрування діалогів на основі змісту вивчених літературних творів. Кількість можливих ситуацій, які можна використати тут, практично невичерпна, оскільки учням можна пропонувати не лише розігрувати діалоги за ролями персонажів одного твору і визначеного автором сюжету, але й різних творів і можливих сюжетних варіантів, а також діалоги героїв літературних творів і учнів.

Це сприяє розвитку уяви, творчих здібностей учнів, піднесенню інтересів до мови і до літератури, відіграє істотну виховну роль.

Наприклад , під час вивчення теми «казки» у 5 класі я пропоную скласти діалог між Гераклом і Сіндбадом – мореплавцем, або між падчеркою (із казки «Пані Метелиця») і учнем 5 класу. Учні фантазують, прогнозують поведінку партнера, проводять свою стратегічну лінію у спілкуванні. Навчаючи дітей діалогічному мовленню, я обов’язково  знайомлю їх з правилами ведення діалогу (правила додаються). Додаток №1.

Я прагну, щоб мої учні використовували знання з  зарубіжної літератури як інструмент для  розв’язання життєвих проблем, аналізувати життєві ситуації і вміти приймати нестандартні рішення. З цією метою я пропоную їм розв’язання контрольно-ситуативних вправ. Наприклад, «Уявіть, що ви зустрілись з Джульєттою. Розкажіть їй про шлюб та охорону материнства і дитинства у вашій країні». Або, «Уявіть, що ви зустрілись з Сервантесом. Він уже відомий письменник в Європі, але переживає матеріальні нестатки. Чи можете ви надати йому якусь пораду щодо поліпшення матеріального становища? Розкажіть йому про захист прав інтелектуальної власності в країні, де ви живете».

У 9-11 класах, а  по деяким темам у 7-8 кл. використовую метод проектів. Проект -  це робота, що самостійно планується і  реалізується учнями. Працюючи над проектом, учні навчаються творчо мислити, планувати свої дії, естетично реалізовувати засвоєні засоби і способи роботи, вдосконалювати навички та культуру міжособистісного спілкування і співробітництва.

Учні працюють під моїм контролем, я  виступаю в ролі консультанта, допомагаю їм знайти кращий шлях виконання завдання, можливі джерела інформації та виступаю як редактор, що корегує композицію, стилістику та орфографію роботи. Найбільш вдалими були проектні роботи: «Творчість Джека Лондона»,  «Подорож до англійського театру ХVІ ст..», «Конкурс на кращого екскурсовода в світ поета Пушкіна» та інші.

Не відмежовуючись від інших засобів навчання, я дедалі активніше використовую комп’ютерні технології. Вважаю, що їх застосування, уміння знаходити та відбирати важливу інформацію, навички застосування – це необхідні реалії сьогодення.

На своїх останніх курсах підвищення кваліфікації я навіть придбала собі навчально-методичний посібник на електронних носіях  школи КМ «Російська література» 10 клас. І вчуся працювати з ним на уроках.

Не залишається поза моєю увагою і дослідницька технологія вивчення літератури. Безперечно, така робота потребує серйозної підготовки з боку вчителя і учнів. Серед видів робіт дослідницької технології особливо часто звертаю увагу на такі:

  • складання бібліографії до теми дослідження;
  • збір матеріалу для дослідження та його обробка;
  • складання плану дослідження, визначення його мети, завдань та гіпотези;
  • реферати, доповіді та повідомлення проблемного і дискусійного характеру.

Логічним продовженням моєї урочної роботи є  виховна та позакласна робота, це і: дискусійний ринг, інтерв’ю, КВК, творчі аукціони, рольові ігри тощо.

Я завжди приділяла багато уваги розвитку творчих здібностей учнів, останнім часом я теж серйозно працюю над цим. Під моїм керівництвом учні 5 класу видали збірку творів «Мій улюблений казковий герой». У ній зібрані твори усіх учнів класу та ілюстрації до них. Видання вийшло кольоровим, привабливим і надзвичайно цікавим.

У вільний час я і сама залюбки пишу про цікаві події в школі та селі, про проблеми суспільства і освіти, пропоную педагогічні поради батькам. Вважаю, що непогано виходять у мене замальовки про людей села. Маю чимало публікацій у районній газеті «Наше слово», маріупольській «Іллічівець» та обласній «Донбас».

До співробітництва з газетою залучаю і своїх учнів. Уже  кілька років друкують у газеті свої матеріали Фролова Оля (9 кл.), Маркін Богдан (10 кл.), Шмаров Роман (11 кл.). Мої учні надсилають кореспонденції і в шкільну газету «Все, як є!».

Виховну роботу з учнями намагаюсь вести таким чином, щоб збагатити їх в духовному та естетичному плані. Найбільш вдалими заходами минулого року вважаю зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни Перцевим Павлом Макаровичем та урок – інформацію «Страшна ніч – 33».

Традиційними в класі стало проведення свята Святого Валентина, спортивні змагання, День сміху та інші. Мої учні люблять подорожувати. Вони вже відвідали духовний центр Донеччини – Святогірськ, побували в обласному центрі, в Криму, в столиці України – Києві.

Теоретична база досвіду

Комментировать

На думку сучасних науковців, педагогів (Хуторського О.В., Байкова Ю.Н., Єгорова Д.Є., Лакшина О.І. та інших) саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість правильно орієнтуватись у сучасному суспільстві та інформаційному просторі.

Проблемі формування компетентної особистості гнучкої, мобільної, конкурентноздатної, в нашій Донецькій області надається великого значення. У 2004 році була розроблена і зараз діє регіональна «Програма впровадження компетентнісно – орієнтованого підходу в навчально-виховний процес».

З метою успішного втілення моєї педагогічної ідеї були опрацьовані роботи Горностай П.І. «Кроки до компетентності та інтеграції», Єрмакова І.П. «Педагогіка життєтворчості, орієнтири для ХХІ століття» та інші.

Педагогічний процес, яким я керую, базується на інтенсифікації процесу навчання  та на самоосвіті учнів. Я вже давно зрозуміла, що процес навчання – це діалог, співпраця учителя і учня. І результати цієї роботи залежать не тільки від якості роботи учня, а й учителя. Він теж повинен багато працювати, бути сучасним, добре поінформованим. Я намагаюсь відповідати цим вимогам, багато працюю з науково – методичною літературою, кілька років поспіль дописую журнал «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» та  бібліотечку словесника видавництва у Харкові «Ранок». Без цих журналів я не уявляю свою роботу.