Шотова Наталя. Досвід вчителя

Блог вчителя зарубіжної літератури Валер'янівської ЗОШ I-III ст.

День учителя 2010

Комментировать

Опубликовал admin

Октябрь 23rd, 2010 at 5:30 пп

Опубликовано в рубрике Видео

Тэги , , ,

Рятівна сила кохання (булгаковські образи Майстра та Маргарити)

11 comments

У сучасної поетеси Ольги Копилової є пісня-притча про письменника, який потрапив в ад. З кожним роком вогонь під ним розгорався все сильніше.  На здивоване питання письменника Ангел відповів, що його твори продовжують ”отруювати” нові покоління людей. Саме до таких творів часто відносять роман М. Булгакова „Майстер і Маргарита”, називаючи його „Євангелієм сатани”, бо автор віддає  нечистій силі право творити справедливий суд, нагороджувати і карати, і врешті-решт вирішувати вічну участь героїв. Але відомо, що дехто прийшов до Бога, прочитавши „Майстра і Маргариту”; дійшовши до думки, що земне життя людини – лише підготовка до справжнього, вічного буття. Інших захоплює історія кохання героїв, і вони стверджують, що саме кохання врятує світ.

Та чи дійсно Майстер і Маргарита кохали один одного? Для мене аксіомою є думка, що кохання – це самозречення. А у стосунках Майстра і Маргарити багато егоїзму. Хоч, на перший погляд, це звучить цинічно, але я вважаю, що Майстру потрібна була Муза, яка підтримала, надихнула у важкий час, а Маргариті просто набридла буденність її щасливого життя. Жодного разу ця жінка не замислювалась, що відчуває чоловік, якого вона залишила. І якщо  Майстер називає її ”таємною дружиною”, то Маргарита – „коханцем”. Як відразливо це звучить!

Як влучно помітив диякон Андрій Кураєв, глава, де описана історія знайомства героїв, починається приторно пафосно, наче автор глузує над тим почуттям, яке виникло між Майстром і Маргаритою, бо воно лише називалось коханням, але по суті ним не було.

Спочатку мені здавалось, що Маргарита – самовіддана жінка, бо вона стала відьмою, щоб бути з Майстром, а у Воланда попросила здійснення не свого бажання, а врятувати від мук душу Фріди. Здавалось, нічого поганого, навпаки, Маргарита постає ще позитивнішим персонажем. Але коли уважніше вчитатись, – Маргарита стала відьмою, щоб повернути  собі „свого Майстра”, її не турбувало, чи хоче він цього. А Фріду вона врятувала через  те, що не хотіла поставати  перед нею безсилою, бо дала їй надію на порятунок.

Залишається невідомим, чи будуть  Майстер з  Маргаритою щасливими у новому житті, чи краще було б, коли Маргарита залишилась би собою і не продавала  найцінніше, що є у кожної людини – свою душу, яку дав Господь для вічного життя.

Мені не зрозуміло, кого врятувало це „кохання”. Але це моя суб’єктивна  точка зору. Багато людей вважають інакше і можуть це довести.

Ольга Фролова, учениця 11 класу.

Опубликовал admin

Октябрь 18th, 2010 at 4:42 дп

Опубликовано в рубрике Школьные сочинения

Два брати – і такі різні

Комментировать

Остап і Андрій – сини Тараса Бульби. Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися в Київській  академії. Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорозьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом, примусила його бути сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, не прощав обід.

Андрій вчився легко, був мрійником, цінував красу, не був байдужим до жінок. Ніжним він був і до матері. Одного разу хлопець познайомився з прекрасною полячкою, хоч і одержав за це тумаків від її челяді.

Остапу ніби на роду був написаний шлях битв і подвигів. Загинув мужній воїн, як герой, не промовивши й слова під тортурами ворогів.

Андрій спочатку теж „поринув у чарівну музику куль і мечів”. Та краса дівчини так полонила його, що він забув про все. Андрій виступив у бою на боці поляків проти своїх козаків-товаришів. За це був покараний. Батько вбив його і брату не дав поховати його по-християнські. Так безславно помер Андрій.

Були сини одного батька та не одного характеру, й не одної долі. Тому й загинули по-різному, один – патріотом, а другий – зрадником.

Ковтиха Олена, учениця 7 класу.

Опубликовал admin

Октябрь 18th, 2010 at 4:41 дп

Опубликовано в рубрике Школьные сочинения