Шотова Наталья. Опыт учителя

Блог учителя зарубежной литературы Валерьяновской ОШ I-III ст.

Удивительная женщина

Комментировать

Если бы в наше село приехали туристы из других регионов Украины, я бы обязательно провела для них экскурсию по своему населенному пункту и познакомила с удивительной женщиной – директором СООО «Валерьяновское» Галиной Васильевной Шаповаловой. В том, что женщина успешно руководит крепким, стабильно работающим предприятием, ничего необычного нет. Но если учесть, что этому  руководителю 19 ноября исполнится 74, и она поражает всех своей неуемной энергией и необычайной работоспособностью, думаю, что это действительно редкое явление.

Глядя на эту хрупкую, небольшого роста женщину, невольно возникает вопрос: «Ну откуда она черпает свои силы?»  Возможно, грозные сороковые минулого столетия, в которые она родилась, и трудные послевоенные, на которые пришлась ее юность, научили ее быть сильной и волевой.

Трудовой путь Галины Васильевны    составляет более полувека. Начался он с должности заведующей птицефермой в колхозе «Заря» (тогда ей было пятнадцать лет) и продолжается поныне.  В настоящее время она возглавляет СООО «Валерьяновское».

Во многих  соседних населенных пунктах сельскохозяйственные коллективные предприятия давно перестали полноценно функционировать, а в некоторых и вовсе прекратили свое существование.  А наше хозяйство не только сохранило свои производственные мощности, но и продолжает приятно удивлять высокими достижениями. Судите сами. Урожайность ранних зерновых составила 43.2 ц /га, озимой пшеницы 44,8 ц /га, среднесуточный привес молодняка 600 граммов, а удой на фуражную корову за 10 месяцев текущего года – 5480 килограммов молока.  К тому же большая половина населения нашего села обеспечена рабочими местами.

Мои родители также трудятся в СООО «Валерьяновское». Папа возглавляет тракторную бригаду, а мама работает в бухгалтерии. Им доводится часто общаться с директором предприятия, и они оба утверждают, что ее жизненной энергии и умению зажечь других, можно только позавидовать.

Она могла бы давно наслаждаться дома спокойной жизнью пенсионера, но не оставляет директорский пост, потому что привыкла к ответственности и напряженному ритму работы. Да и местные жители никого другого на этой должности не представляют.

А я не представляю себе без нее и наши школьные мероприятия. Первого сентября Галина Васильевна на празднике Первого звонка поздравляет нас с началом учебного года, а на празднике Последнего звонка – с его окончанием. И обязательно предлагает выпускникам направления в сельскохозяйственные учебные заведения и стипендию от хозяйства.

В этом году студентом Харьковского агроуниверситета стал Михайленко  Дима. Возможно, после его окончания он вернется работать в родное село, как сделали это в свое время главный  агроном В.К. Стоянов, главный механик В.Д. Мишнев, зоотехник А.В. Корниенко, заместитель главного бухгалтера Н.В. Обуховская и другие.

Совсем недавно, окончив Волновахское ПТУ, пополнил ряды механизаторов выпускник школы Никита Корниенко. Галину Васильевну радует приход молодых в хозяйство. И когда она бывает на различных производственных участках, интересуется не только, как работает молодежь, но и как она себя чувствует в коллективе.

У директора есть персональный водитель,  но она больше любит водить машину сама, поэтому из всех   видов одежды предпочитает брюки. Этим она мне очень напоминает Ангелу Меркель. А еще и высокой степенью доверия. Ангела Меркель уже много лет является бессменным лидером партии ХДС и не раз избирается на высокий пост федерального канцлера Германии. Так и Галина Васильевна – несомненный лидер в Валерьяновке. Здесь ей доверяли должности председателя колхоза, председателя КСП, председателя сельского совета, а сейчас – директора СООО. Думаю, что она  успешно справилась бы и с обязанностями премьер-министра, потому что главным в ее работе является    служение людям.

В настоящее время хозяйство продлевает договора сдачи земельных паев в аренду. И один пайщик сказал: «Я бы сдал свою землю в аренду и на 20 лет, если бы знал, что Шаповалова будет и дальше руководить СООО».

Галина Васильевна – не только успешный директор, но и любящая мать, и заботливая бабушка. Не так давно у нее родилась правнучка Софийка, и она стала еще и прабабушкой. Глава  большой семьи любит, когда собираются все вместе. Жаль только, что это не так часто получается, как хотелось бы – свободного времени не хватает. Ну, а когда оно есть, и в домашнем хозяйстве трудится, и излишки картофеля сама лично на рынке продает. Имеется у нее и своя пасека. Старший сын помогает присматривать за пчелами. А после выкачки меда Галина Васильевна по старой крестьянской традиции разносит по своим соседям этот душистый и целебный продукт питания в качестве гостинца. А еще она иногда устраивает у себя девичники, приглашая своих подруг.

В общем, Галина Васильевна такая же, как и все женщины в селе, и в то же время – необычная!

Виктория Козюберда,
ученица 11 класса Валерьяновской ОШ
Волновахского района
Донецкой области

Опубликовал admin

Январь 15th, 2017 at 12:21 пп

Рядки, обпалені війною…

Комментировать

Першого вересня наша школа, як і вся країна, урочисто святкує початок навчального року: повсюди сяють посмішки, звучать веселі пісні, милують око гарні квіти.

Але класні керівники на своїх перших уроках обов’язково нагадають учням, що саме в цей день 1939 року почалася Друга світова війна, яка стала найкривавішою в історії людства. Я ж, як вчитель мови та літератури, вважаю своїм обов’язком познайомити своїх вихованців з поетичними творами авторів-земляків про цю війну.

Першим я називаю ім’я Михайла Тадейовича Яременка, добре відомого в літературних колах Донбасу в 50-80 роки минулого століття. Початок його творчості припадає саме на роки Другої світової війни, з якої він повернувся в рідне село одноногим інвалідом. За життя Михайло Тадейович став автором семи поетичних збірок: : «Весняні мелодії», «Яблуневий цвіт», «Сонцем повняться літа», «Вишнева заметіль», «Видзвони над нивами», «Сині грози», «Березові світлиці».

І в кожній його збірці знаходиться місце віршам про Другу світову війну. Поетичні рядки вражають своєю жорстокою реальністю, вони нагадують репортаж з місця бойових дій, безпосереднім учасником яких був сам автор:

Кружляє смерть кривавим кругом,

Бійці на березі лежать,

Але встає, мов стяг над Бугом

Двадцятирічний мій комбат.

Палає Буг в рожевій піні,

Сідає дим на Оболонь,

Косою смерті косять міни

А мій комбат кричить: «Вогонь!»

Ти чуєш, «Дон»?

Вогонь на мене! –

Ворожі танки місять луг.

І смерті музика шалена

З «катюш» гучних летить на Буг.

Немов стобальним ураганом,

Піхота рветься в далечінь…

Холонуть пальці в капітана,

В очах одкритих – мертва синь.

Поет оспівує подвиг загиблих у багатьох своїх віршах і робить це пафосно й урочисто, як і було прийнято за часів комуністичного режиму. Та навіть у віршах про жорстоку війну відчувається тонкий ліризм поета, його чутлива і сприйнятлива душа:

Від звуку небо

На осколки рвалось,

Коли розтав моторів гул і рев,

Лягала смерть

І хижо піднімалась,

Вдовою плакала поміж дерев.

То звук лиш був…

А ворог бомби сипав,

Криваво вдаль

Котилася луна.

«Ми хочем жити!» -

Шепотіли липи.

«Я хочу жить… -

Поранений стогнав.

Котився звук,

Застигла кров у венах,

Від вибуху, здається,

Я впаду.

Бажало серце

Музики Шопена,

А бомби люто

Рвалися в саду.

Спогади про війну ніколи не давали спокою поетові, тому він писав про неї ще довго після її закінчення. Писав майже все своє життя, бо побачене й почуте, пережите ним самим на дорогах війни ніколи не давало спокою:

За Міусом в полі,

Де гули атаки,

Наче сонце яре,

Пломеніють маки.

Пелюстки червоні,

Мов криваві плями,

Хтось розсіяв щедро

Вранці над полями.

Ой, гвардійці, хлопці,

Побратими милі,

Міцно у братерський

Ви спите могилі.

Там де зеленіють

Три берізки білі,

Ви відважно бились,

І не відступили

У вірші «Пам’ятник герою» Михайло Тадейович висловлює думку, що найвищою нагородою усім учасникам тієї страшної війни буде пам’ять про них. Поет упевнений, що і в мирні часи загиблі на війні будуть взірцем для нових поколінь:

Він стоїть у бронзовій шинелі

Як титан, піднявсь на повний зріст.

Дивиться, як осінь йде в оселю,

Як на землю пада жовтий лист.

Мов орел, відважний і крилатий,

Він на хвильку залетів у сад,

Правою рукою взяв гранату,

В лівій – міцно стиснув автомат.

В грудях – ще останній подих бою,

Біля ніг – вінків краса жива…

Скульптор подвиг воїна-героя

Для безсмертя в бронзу закарбував.

Для солдат – граніту й бронзи мало!

З сонця б вилить пам’ятник для них!

Він на землю сходить з п’єдесталу,

Щоб вести на подвиги живих.

Ще один валер’янівський поет Анатолій Григорович Корнієнко, який є автором дев’яти поетичних збірок, теж залишив нам вірші про Другу світову війну. Він не був її учасником, тому в своїх творах не розповідає про жорстокі бої з нацистськими загарбниками. Наш земляк пережив жахливу окупацію і передав атмосферу постійного страху та нестерпного болю за своїх рідних та односельців:

Гриміла війна і кривавився світ,

І батько пішов за громами у світ.

Рушницю, гвинтівку стискав у руках –

І біль і надія плескались в очах.

Багато років поетові не давали спокою думки про безглуздо загиблих воїнах на річці Молочній, що протікає недалеко від Мелітополя. Серед них було чимало валер’янівців. У Корнієнка з’явились рядки й про цю трагедію:

А на річці Молочній снуються тумани,

Густо кров’ю политі її береги.

Пам’ятає вона порозтулені рани,

І кривавую січ, що була навкруги.

Там гриміли бої у шаленій напрузі,

У долоні на серці – стривожений щем:

Там на схилах та в балках: родичі й друзі,

Мов снопи полягли під ворожим вогнем.

З роками воєнне лихоліття поступово стало забуватись, але автор упевнений, що в його серці воно назавжди залишило слід:

І те, що колись прапорами цвіло,

Сумним і глухим забуттям проросло.

Гриміла давно та війна на весь світ,

Остався у серці моїм її слід.

В безпам’ятну нашу епоху нову

Та пам’ять живе, поки сам я живу.

…Безмежно трагічним і героїчним був для нашої країни період Другої світової війни. Ціною неймовірних втрат та жертв здобувалась перемога над ворогом.

Більше дізнатись про ті страшні часи моїм учням допомагає літературна творчість земляків. Я нагадую своїм вихованцям, що у кожного автора є свої особливості, своя творча манера, свій набір художніх засобів. Але як би не відрізнялися твори наших земляків про війну, всі вони схожі в одному: правдиво розповідають про те, як це було. І доводять, що війна – це найстрашніше лихо на Землі, а мир – крихкий , і його треба берегти разом.

Наталя Павлівна Шотова
вчитель Валер’янівської ЗОШ

Опубликовал admin

Октябрь 21st, 2016 at 2:34 пп

Опубликовано в рубрике Публикации в газетах

Консультації зі світової літератури для занять з екстерном Білодєдовою Ориною Олександрівною на 2014-2015 навчальний рік

Комментировать

Консультація №1

Франц Кафка «Перевтілення»

Кафка – австрійський письменник-модерніст.

Своєрідність світобачення і його  художнього вираження в оповіданні «Перевтілення».

Грегор Замза і його родина.

Особливості стилю Кафки, поєднання реальності і міфотворчості.

Звернути увагу на визначення понять:

авангардизм

модернізм

міфотворчість

експресіонізм

Висловити особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі:

Ким є Грегор Замза – людиною чи комахою?

Чому Кафка створив таке страхітливе оповідання?

Чи мав він рацію, так песимістично і безнадійно оцінювати світ?

То як бути з кількісним складом «комах» серед людей? Ми всі такі чи тільки окремі з нас?

Консультація №2

Джеймс Джойс «Джакомо Джойс»

Джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції.

Характерні риси поетики  модерністських творів письменника: «потік свідомості», елемент пародійності й іронізму, яскраво виражена інтертекстуальність.

Психологічне есе «Джакомо Джойс», його автобіографічний характер.

Самоіронічний присмак назви твору.

Ключова лексика і символіка тексту.

Джеймс як один із «батьків модернізму».

Звернути увагу на визначення понять:

потік свідомості

ремінісценція літературна

інтертекстуальність

Знайти  ключові слова твору і пояснити їх зв’зок із творчим задумом автора.

Консультація №3

Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»

Булгаков – російський письменник.

«Майстер і Маргарита» як вершина  його творчості.

«Магічний реалізм» роману.

Часові шари в творі, художні засоби їхньої зв’язності.

Особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі».

Реальне та ірреальне в творі.

Булгаков і Україна.

Розглянути образи Майстра і Маргарити.

Образ Маргарити:

1)    її сімейне життя;

2)    ставлення до Майстра;

3)    віщий сон Маргарити;

4)    чому вона погоджується на пропозицію Азазелло?

5)    Витівки Маргарити-відьми;

6)    Маргарита на балу;

чому Маргарита попросила за Фріду, а не за Майстра?

Образ Майстра:

1)    образ Майстра,

2)    зустріч із Маргаритою

3)    причини цькування автора;

4)    причини того, що він відмовляється від роману і потрапляє до психіатричної лікарні.

Написати роздум-есе «Хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить».

Консультація №4

Модернізм і основні течії європейської поезії.

Глибинні зрушення в поезії ХХ століття.

Творення нової поетичної метамови.

Модернізм і основні  течії європейської поезії ХХ століття.

Райнер Марія Рільке (1875-1926)

«Згаси мій зір…», «Осінній день», «Гетсиманський сад», «Орфей, Евридика, Гермес». «Ось дерево звелось»

Гійом Аполлінер(1880-1918)

«Лорелея», «Міст Мірабо», «Пісня нелюбого». «Зарізана голубка й водограй».

Федеріко Гарсіа Лорка (1898-1936)

«Про царівну Місяцівну», «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про чорну смерть», «Касида про сон під зорями».

Звернути увагу на визначення понять:

модернізм

авангардизм

Консультація №5

Бертольд Брехт «Життя Галілея»

Брехт як драматург-новатор.

«Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика.

Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея».

Неоднозначність образу Галілея.

Інтелектуальний характер драми.

Основні відмінності епічного та драматичного театрів

Драматична форма театру Епічна форма театру
Дія Розповідь
Залучає глядача до сценічної дії і використовує його активність Робить глядача спостерігачем, але пробуджує його активність
Дає йому змогу виявити почуття Змушує глядача приймати рішення
Переживання Світогляд
Глядач співпереживає Глядач вивчає
Гіпноз Аргументація
Сприймання консервується Переходить у пізнання

Консультація №6

Альбер Камю. Екзистенціалізм. Роман «Чума».

Альбер Камю (1913-1960) – французький письменник, лауреат Нобелівської премії.

Його філософські та естетичні погляди.

Камю і екзистенціалізм.

Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі «Чума».

Проблема вибору людини в межовій ситуації та відповідальності за свій вибір.

Композиція твору.

Звернути увагу на визначення поняття:

екзистенціалізм

роман-притча

хроніка

фатальність

абсурд

Матеріали для узагальнення і складання таблиці

Герої роману Їх ставлення до чуми Їхні дії під час чуми Результати цих дій Оцінювання автором цих дій з точки зору філософії екзистенціалізму

Консультація №7.

Е.М.Хемінгуей. Повість-притча «Старий і море».

Творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії.

Особливості його поетики і стилю.

«Старий і море» – повість-притча про людину.

«Життєподібний сюжет твору і філософсько-символічний зміст твору.

Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози ХХ століття.

Звернути увагу на визначення поняття:

повість-притча

Дібрати цитатний матеріал для характеристики  образу старого та образу моря.

Написати лист-роздум «Тихе море спокою навчило невгамовнеє  серце моє…» (Леся Українка).

Консультація №8

Габріель Гарсіа Маркес. Оповідання «Стариган із крилами».

Гарсіа Маркес-відомий  колумбійський письменник, лауреат Нобелівської  премії.

Органічне поєднання   буденного й фантастичного як характерна риса «магічного реалізму» в оповіданні «Стариган із крилами».

Філософсько-символічний смисл сюжету.

Звернути увагу на визначення поняття:

магічний реалізм

Робота над дискусійними питаннями.

  1. То навіщо опинилася на землі ця дуже стара людина?
  2. А чи варто янголам відвідувати землю?
  3. Навіщо потрібні янголи, а також інші містичні істоти, та й чи потрібні вони взагалі?

Дати розгорнуту відповідь на запитання: «Як би я повела себе, зустрівшись з янголом?

Консультація №9

Милорад Павич «Дамаскин».

«Перший письменник третього тисячоліття» серб Павич.

Втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму.

Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» ( в т.ч. на комп’ютері) як вияв   характерної для постмодерністської літературної гри з текстом і читачем, «відмови монопольного права автора на істину».

Інтенсивне використання фактів  візантійської поствізантійської культури  («віртуальний історизм»).

Звернути увагу на визначення поняття:

постмодернізм

Назвати та проілюструвати прикладами з тексту улюблені художні засоби письменника: розгорнуті (схожі на барокові) метафори, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, «плетення словес» тощо.

Навести приклади втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму.

Опубликовал admin

Ноябрь 23rd, 2015 at 10:30 дп