Матусенько рідна, матусенько мила,
Люблю тебе так, що й не можу сказать.
Люблю твої лагідні рученьки-крила,
Що ніжно так вміли мене колисать.
Люблю твої очі – дві зірки маленькі,
Що сяють мені і указують путь.
Їх погляд спокійний, моя дорогенька,
Ніколи в житті я не зможу забуть.
Люблю я твій голос і мову ласкаву,
В ній кожнеє слово дарує тепло.
Матусенько, сонце моє золотаве,
Хай зморшки твоє не покриють чоло,
Щоб ти не зазнала ні горя, ні болю,
Щоб хмарами обрій життя не чорнів.
Дай, Бог, тобі щастя і світлої долі,
Здоров’я на тисячі сонячних днів!
Наталя Грибінюк, учениця 7 класу.
