Шотова Наталя. Досвід вчителя

Блог вчителя зарубіжної літератури Валер'янівської ЗОШ I-III ст.

Всі записи з тегом ‘шекспир’

Ток-шоу „Я так думаю” (за трагедією Вільяма Шекспіра „Ромео і Джульєтта”) (8 клас)

Творча розробка

Шотової Наталі Павлівни

вчителя світової літератури

Валер’янівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Волноваського району

Донецької області

Ведуча. Добрий день! Сьогодні п’ятниця і, як завжди, з вами ток-шоу „Я так думаю” і я ( ім’я та прізвище) учениці.

Наша сьогоднішня програма присвячена геніальному митцю світового значення, автору безсмертної трагедії „Ромео і Джульєтта” – Вільяму Шекспіру. Ми поговоримо про нього як особистість, як творчо обдаровану людину, зустрінемось з улюбленими героями його трагедії і спробуємо зрозуміти, у чому ж унікальність і вічність Шекспіра.

На початку нашої програми ми проведемо невеличку літературну розминку.

Який драматичний твір називається трагедією?

(Трагедія – драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що закінчується переважно загибеллю героя).

Що таке композиція?

(Це побудова літературного твору, найважливіший елемент художньої форми, який об’єднує частини твору в одне ціле. Композиція драми складається із зав’язки, розвитку дії, кульмінації та розв’язки).

А що таке конфлікт?

( Зіткнення характерів і обставин, поглядів і принципів життя, покладене в основу дії. Конфлікт може відбуватися між особистістю і суспільством, між персонажами, у свідомості героя; бути явним і прихованим.

Ведуча. Мені приємно, що серед вас є учасники, добре обізнані з теорією літератури. А тепер перейдемо до справи.

Сьогодні Вільяма Шекспіра вважають одним із найвизначніших письменників світу. Він – гордість усього людства. Але в очах сучасників Шекспір не був визначною постаттю. Тоді його не вважали великим, популярність його була значно меншою. Але все ж таки була. Якби його знайомі були присутні  на нашій програмі, то, як ви вважаєте, що б вони сказали про нього?

1-й учасник. Я думаю, що перший знайомий обов’язково б сказав, що він є прекрасним представником  театральної професії.

2-й учасник. Мені здається, що другий знайомий нагадав би, що у Шекспіра були знатні покровителі, зокрема граф Саутгемптон, якому письменник присвятив свої поеми ”Венера й Адоніс”та „Лукреція”.

3-й учасник. На мій погляд, третій знайомий додав би, що Шекспір ставився до театру не тільки, як до місця розваг, а й надавав йому великого виховного значення.

Ведуча. Ми з вами живемо у ХХІ столітті, і для нас не є проблемою зазирнути у далеке минуле або поговорити з тими, кого вже давно немає серед живих.

Отже, сьогодні ми надамо вам можливість поспілкуватись із самим Вільямом Шекспіром. Давайте поаплодуємо йому і запросимо до себе.

Під оплески заходить Вільям Шекспір, сідає.

Ведуча. Шановний сер Вільям! Щиро дякую Вам за те, що відгукнулись на наше запрошення і, незважаючи на брак часу, прибули на нашу програму. Розкажіть нам, будь ласка, про свою роботу нам трагедією „Ромео і Джульєтта”.

Вільям Шекспір. Сюжет трагедії „Ромео і Джульєтта” я запозичив із поеми англійського поета Артура Брука, що написана, у свою чергу, на основі італійської новели. А італійські новелісти взяли цю старовинну легенду з твору античності  (Овідій „Метаморфози”)є

Цю трагедію я написав у 1595 році. Її події, як і старовинної легенди, відбуваються в італійському місті Вероні за часів герцога делла Скала.

Ведуча. Шановні учасники! У вас є можливість поставити запитання  відомому поету і драматургу та отримати на нього відповідь. Раджу скористатися цією нагодою.

4-й учасник. Сер Вільям! „Ромео і Джульєтта” – не просто красива історія трагічного кохання. Ця трагедія утверджує передові для того часу життєві принципи гуманізму в суспільному та особистому житті. Які свої думки ви хотіли донести до глядачів?

Вільям Шекспір. Припинення феодальних чвар, мир і порядок у державі, яку очолює мудрий і справедливий правитель – такою була моя мрія. Що стосується моральних ідей, то я вважав і вважаю, що любов є основою сімейного життя.

5-й учасник. „Ромео і Джульєтту” називають „світлою”, навіть „оптимістичною” трагедією. Чи згодні ви з таким визначенням?

Вільям Шекспір. Так, ця трагедія і справді „оптимістична”. Закохані діти загинули безглуздо, даремно, і все ж їхня смерть не була непотрібною жертвою ненаситному злу. Монтеккі й Капулетті миряться над могилою дітей. Зароджується надія, що світ може стати кращим, а життя розумнішим.

6-й учасник. Що особисто для Вас означає кохання?

Вільям Шекспір. Кохання – це опора, провідна зоря в бурхливому морі життєвих негараздів. Лише вона може врятувати людину й указати їй правильний шлях серед блукань і помилок.

Ведуча. Сер Вільям, пробачте! Наш режисер передає мені, що вже налагоджено зв’язок із Лондоном XVII століття. Як бачите, ми можемо легко і просто крокувати не тільки у просторі, а й у часі. На зв’язку з нами наш власний кореспондент … (ім’я, прізвище учня). Він зараз знаходиться в театрі „Глобус”.

Добрий день … ! Яким ти побачив цей прибутковий заклад, співвласником якого був Шекспір?

Кореспондент. Добрий день …! Я люблю твори Вільяма Шекспіра і багато їх прочитав. Особливо мені подобається трагедія „Ромео і Джульєтта”.  Саме на цю виставу я і завітав до театру „Глобус”, який знаходиться за південною межею Лондона. Театр схожий на майданчик овальної форми, оточений  високою стіною, з внутрішнього боку якої розташовані ложі для аристократії, над ними – покрита соломою галерея для заможних жителів міста. Решта глядачів стоїть з трьох боків сцени. Вистави у цьому театрі проходять без антрактів і майже без декорацій. Костюми ж, у яких виступають актори, виготовляють дуже ретельно і вони відповідають певній епосі. Жіночі ролі виконують юнаки.

Театр вміщає 1200 глядачів. Сьогодні сюди прийшла різноманітна публіка. Поряд з молодими дворянами та чепурними дамами знаходяться представники найширших верств населення: торговці, ремісники, студенти, матроси. А от представників поважної лондонської буржуазії я бачу тут зовсім мало, вони надто ощадливі та розсудливі, з презирством ставляться до розваг, вважаючи їх марнотратством.

Серед глядачів я бачу високого ставного чоловіка з приємним обличчям, карими очима, темно-русим волоссям. Це – Вільям Шекспір. Він, звісно, не знає, що його ім’я стане безсмертним у віках,  а твори увійдуть до кращих надбань світової літератури.

Ведуча. Дякую тобі, … ! На зв’язку з нами був наш власний кореспондент …

А ми продовжимо нашу програму, в якій беруть участь ті, хто добре знає трагедію „Ромео та Джульєтта” або принаймні знайомі з нею.

Перед початком програми я запитала у присутніх,  хто з дійових осіб їм найбільше сподобався. Переважна більшість відповіла, що найбільше сподобалась Джульєтта. Її сьогодні нам зіграє  … ( прізвище, ім’я учениці). А хтось із присутніх отримає право поспілкуватись з нею. І право це буде у того, хто переможе в нашій вікторині.

Той, хто першим дасть правильну відповідь, отримає від мене фішку. По закінченні вікторини ви порахуєте свої фішки. У кого їх буде більше, той і буде переможцем вікторини.

1.Коли, за переказами, народився Шекспір?

( 23 квітня 1564 року в місті Стретфорт-на-Єйвоні.

2.  Яку освіту отримав майбутній письменник?( Закінчив граматичну школу).

3. Де відбулося перше знайомство Шекспіра з театром?

( У рідному місті).

4. У якому віці Шекспір одружився?

(18 років).

5. Як склалася театральна кар’єра Шекспіра?

(Був суфлером, драматургом, актором).

6. Як називався театр Шекспіра?

(„ Глобус”).

7. Скільки п’єс написав драматург?

( 37 ).

8. Скільки сонетів належить його перу?

( 154 ).

9. Хто перекладав твори Шекспіра українською мовою?

( Г. Кочур,  Д. Павличко, Д.Паламарчук та інші).

10. У якому році помер Шекспір?

( 1616 ).

Ведуча. Нагадаю, той, хто першим давав правильну відповідь, отримував фішку.

Давайте полічимо, у кого з вас їх найбільше, той і буде переможцем нашої вікторини.

Визначається переможець вікторини.  

Переможцем  нашої вікторини  стала … ( ім’я, прізвище учениці). Отже, вона отримує право поспілкуватися з Джульєттою.

Звертається до переможниці.

Уяви собі, що ти зустрілась з Джульєттою в нашій школі. Про що б ти з нею поговорила?

Ти маєш можливість вийти з нашої аудиторії і за зачиненими дверима за кілька хвилин скласти разом з Джульєттою діалог і розіграти його. А поки ви будете займатись такою серйозною справою, ми послухаємо юних художників, які презентують свої малюнки до трагедії Шекспіра „Ромео і Джульєтта”.

Презентація робіт юних художників.

Ведуча. Настав час послухати … ( імя, прізвище учениці) і Джульєтти.

Учениця. Добрий день, Джульєтто!

Джульєтта. Добрий день, дівчино!

Учениця. Я тебе одразу впізнала, Джульєтто. Ти така вродлива та гарно вбрана.

Джульєтта. Я ніколи не вважала себе красунею, а одяг у мене такий, як і у всіх дівчат мого кола у Вероні.

Учениця. Джульєтто, я тобі чесно скажу: я вже давно мрію про зустріч зі своїм Ромео.

Джульєтта. Не хвилюйся, до тебе обов’язково прийде справжнє кохання. А воно, повір мені, завжди приходить несподівано. Будь терплячою.

Учениця. Сучасні люди стали надто прагматичними. Мені здається, вони не здатні на справжні почуття. Боюсь, і я теж.

Джульєтта. Думаю, ти помиляєшся. Справжнє кохання завжди трапляється нечасто, бо потребує самопожертви. Але і сучасні люди здатні на такі почуття.

Учениця. Значить, у мене є надія.

Джульєтта. У мій час батьки самі вирішували з ким одружувати своїх дітей, тому мені довелося захищати свої почуття і таємно вінчатися. А як ця проблема розв’язується у вас?

Учениця. Дуже демократично. Молоді люди самі вирішують, кого їм кохати, за кого виходити заміж чи з ким одружуватись. Правда, за законами нашої країни, укласти шлюб можна дівчатам з 17 років, а юнакам – з 18.

А тобі було тільки 13, коли тебе таємно вінчали з 17-річним Ромео.

Джульєтта. У кожній країні свої закони та свої традиції.

Учениця. Джульєтто, я ніяк не можу зрозуміти, як ти, така тендітна  дівчина, змогла рішуче відстоювати своє кохання.

Джульєтта. Запам’ятай: справжнє кохання завжди додає сил, надихає на гарні вчинки, приносить натхнення. На мою думку, саме кохання творить світ у всіх його найкращих проявах. А іноді робить неможливі речі.

Учениця. Дякую тобі за цікаве спілкування.

Джульєтта. Бажаю тобі пережити глибоке почуття, яке облагороджує людину і, як полум’я, знищує в ній все нікчемне, егоїстичне.

Учениця. До побачення.

Джульєтта. До нових зустрічей.

Ведуча. У середині ХVIII століття Вільяма Шекспіра визнали класиком англійської літератури. А з ХІХ століття його вважають найкращим світовим поетом і драматургом. У наш час п’єси Вільяма Шекспіра входять до репертуару багатьох театрів світу. Великий успіх у глядачів має й вистава „Ромео і Джульєтта”, яка запалила зірку кохання. Зробила це почуття дійсно величним і красивим, здатним навіть через смерть і століття піднестися над злом і подолати його.

Як ви гадаєте, у чому ж унікальність і вічність Шекспіра?

7-й учасник. Я думаю, що саме здатність Шекспіра зрозуміти та осягнути людський характер, його дар використовувати слова й інтерпретувати їх дали йому можливість стати найвідомішим драматургом усіх часів.

8-й учасник. На мою думку, Шекспір розглядав у своїй творчості вічні теми: кохання, дружби, взаєморозуміння, безсмертя. А вони близькі кожній людині будь-якої національності і в будь-який час.

9-й учасник.  Серед почуттів, на які здатна людина, мабуть найсильнішим є кохання. Данте Аліг’єрі cтверджував, що це та енергія, що “приводить в дію  Сонце і світила”. Не злічити, скільки творів присвячено цьому великому почуттю. Та ніхто з поетів і письменників не підніс його на таку висоту, як Вільям Шекспір. Це я побачила в його сонетах та в безсмертній трагедії „Ромео і Джульєтта”.

Ведуча.  Пропоную подивитись інсценізацію уривку трагедії.

Джульєтта. Хто ти,

Що, притаївшись під серпанком ночі,

Мою підслухав таїну сердечну?

Ромео. Яким ім’ям назвать себе – не знаю.

Своє ім’я ненавиджу я сам!

Свята моя, адже ж воно – твій ворог.

Я б розірвав його, коли б воно

Написане стояло на папері!

Джульєтта. Мій слух не похопив ще й сотні слів

Із уст твоїх, а голос я впізнала:

Хіба ти не Ромео, не Монтеккі?

Ромео. О ні, свята, знай: що не те й не інше,

Якщо вони для тебе осоружні.

Джульєтта. Як ти зайшов сюди, скажи, й навіщо?

Як міг ти перелізти через мур?

Адже високий він і неприступний.

Згадай-но, хто ти: смерть тебе спіткає,

Як з наших хто тебе застане тут.

Ромео. Кохання принесло мене на крилах,

І не змогли цьому завадить мури;

Кохання може все і все здолає, –

Твоя рідня мені не перешкода.

Джульєтта. Вони тебе уб’ють, коли побачать.

Ромео. В очах твоїх страшніша небезпека,

Ніж в двадцяти мечах. Поглянь лиш ніжно –

Й мені ненависть їхня не страшна.

Джульєтта. О, не хотіла б я нізащо в світі,

Щоб тут вони побачили тебе!..

Ромео. Своїм плащем мене прикриє ніч.

Та, як не любиш ти, – нехай  знаходять…

Хай краще смерть від лютої злоби,

Ніж довгий вік без ніжності твоєї.

Джульєтта. Хто показав тобі сюди дорогу?

Ромео. Моя любов! Вона мене навчила,

Дала мені пораду, я ж за те

Позичив їй очей. Я не моряк,

Та будь від мене ти хоч так далеко,

Як щонайдальший берег океану,

Я б зважився такий здобути скарб!

Джульєтта. Моє лице ховає маска очі,

Але на нім пала дівочий стид,

Що ти в цю ніч мої слова підслухав.

Хотіла б я пристойність зберегти,

Від слів своїх відмовитись хотіла б,

Хотіла б я… та годі прикидатись!

Мене ти любиш? Знаю, скажеш: „Так…”

Тобі я вірю, з мене досить слова.

О, не клянись! Зламати можеш клятву;

Недурно ж кажуть, що з любовних клятв

Сміється сам Юпітер. О Ромео!

Скажи, якщо ти любиш, правду щиру.

Коли ж вважаєш – переміг мене

Занадто швидко, я тоді насуплюсь,

Скажу уперто: „Ні”, щоб ти благав.

Інакше – ні, нізащо в світі! Ні!

Так, мій Монтеккі, так, я нерозважна

І, може, легковажною здаюсь…

Повір мені, і я вірніша буду,

Ніж ті, що хитро удають байдужість.

І я б могла байдужою здаватись,

Якби зненацька не підслухав ти

Любов мою й слова мої сердечні…

Пробач мені, мій любий, і не думай,

Що мій порив палкий – це легковажність:

Мою любов відкрила темна ніч.

Ромео. Клянусь цим місяцем благословенним,

Що сріблом облива верхи дерев…

Джульєтта. О, не клянися місяцем зрадливим,

Який так часто змінює свій вигляд,

Щоб не змінилася твоя любов!

Ромео. То чим я поклянусь?

Джульєтта. Не треба зовсім;

Або, як хочеш, поклянись собою –

Душі моєї чарівним кумиром, -

І я повірю.

Ромео. Серця почуттям…

Джульєтта. Ні, не клянись! Хоч ти – єдина радість,

Та не на радість змовини нічні…

Все сталось несподівано занадто –

Так швидко, так раптово й необачно,

Як блискавка, що блисне й раптом зникне

Ледь встигнемо сказати: „Он сяйнуло!”

Добраніч, любий! Теплий подих літа

Нехай цю бруньку ніжного кохання

Оберне в пишну квітку запашну,

Коли з тобою зійдемося ще раз.

Добраніч! Хай у тебе переллється

Той мир, що вщерть моє сповняє серце!

Ромео. Без нагороди так мене й покинеш?

Джульєтта. Якої ж нагороди хочеш ти?

Ромео. Повинна ти в коханні присягти.

Джульєтта. Я присяглась раніш, ніж ти просив,

Проте я хтіла б клятву ту забрати!

Ромео. Забрати клятву? О, навіщо, люба?

Джульєтта. Щоб бути щедрою і знов віддати.

Таж я того жадаю, що вже маю;

Як море, доброта моя безкрая,

Як море, дна не має і любов,

Що більше їх я віддаю тобі,

То більше їх у мене зостається,

А їм немає меж.

3вучить пісня „Greensleavts”

Ведуча. Про творчість Шекспіра написано багато схвальних відгуків. А як його твори оцінюєте ви?

10-й учасник. Між мною і Шекспіром пролягає велика відстань у часі. До того ж він писав англійською…

Але сьогодні це вже не такі й серйозні перешкоди на шляху мого знайомства з ним. Про його талант та про його працездатність я чула й раніше. Та коли прочитала його твори, отримала чіткі та бездоганні докази цього. Він так багато написав і так цікаво! Щоб тільки прочитати все, треба витратити багато часу. Уявляю, як довго він їх писав. Мабуть, він це робив, щоб заробити гроші. Та я знаю, що це були надто малі гроші. Але він здобув набагато більше – світову славу. Я не перебільшую. На мою думку, навіть у сучасній драматургії його ніхто не перевершив.

У майбутньому я мрію стати перекладачкою, досконало оволодіти англійською і читати твори Шекспіра мовою оригінала.

Ведуча. Внаслідок недостатньої обізнаності з приводу конкретних фактів біографії талановитого драматурга виникло так зване „Шекспірівське питання”. Сутність цього питання полягає в тому, чи був насправді драматург Вільям Шекспір і чи він автор тих п’єс, які уславили його ім’я. Що ви знаєте про це?

11-учасник. Я добре знаю, що масштаби шекспірівської творчості настільки вражали наступні покоління, що у ХІХ столітті було піддано сумніву сам факт існування такої людини. Поширювалася думка, що автором творів був або великий англійський філософ Френсіс Бекон, або хтось із представників британської аристократії кінця XVI-XVII століття – лорд Ротлед, граф Дербі, лорд  Оксфорд і навіть мореплавець Вальтер Ролей.

Вчені-дослідники стверджували, що син простого торговця не міг так добре знати придворне життя і світський етикет. А здобувши лише початкову освіту, не міг ґрунтовно вивчити  стародавню історію та античну літературу.            

12-й учасник. Дослідників дивує й те, що Шекспір, ніколи не покидаючи Англію, добре розумівся на морській справі, навігаційних приладах та оснащенні кораблів.

13-й учасник. Останнім часом у шекспірознавстві проведено низку фундаментальних досліджень, присвячених біографії великого драматурга. Однак у розв’язанні „шекспірівського питання” суттєвих змін так і не відбулося. Я погоджуюсь з думкою відомого українського шекспірознавця, що „ самі твори є чимось важливішим за їхнього творця”.

Ведуча. Наша програма добігає кінця. Бажаю вам усього найкращого! До наступної зустрічі! З вами була …(ім’я, прізвище учениці).

Література

  1. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. –   №10. –  стор. 22-30.
  2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – №10. – стор. 44-51.
  3. Зарубіжна література в школі. – 2011. – №5-6. – стор. 103-106.
  4. Шекспір В. Твори в шести томах. Т. 1. – К.: Дніпро, 1984.
  5. Шекспір В. Твори в шести томах. Т. 2. – К.: Дніпро, 1985.

Опубликовал admin

Август 23rd, 2012 at 7:41 дп

Конспект уроку „Шекспір – геніальний англійський драматург і поет доби Відродження” ( 8 клас)

Тема. Шекспір  – геніальний  англійський драматург і поет доби Відродження.

Мета: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Вільяма Шекспіра, дати уявлення про його  батьківщину, виховувати культуру зв’язного мовлення, розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння самостійно шукати та опрацьовувати потрібну інформацію; формувати такі риси характеру, як презентабельність, бажання і вміння змагатись..

Обладнання: портрет Вільяма Шекспіра, зображення театру “Глобус”, ілюстрації художників до трагедій Шекспіра, політична карта світу, виставка творів про Шекспіра (художніх, наукових, науково-популярних).

Тип уроку: урок засвоєння нових  знань.

Хід уроку

I.Презентація теми та мети уроку. Вступне слово вчителя.

На уроках зарубіжної літератури ми не тільки знайомимось із найкращими майстрами світової літератури та їх творами, а й подорожуємо різними країнами. Сьогодні ми відвідаємо Англію. Є у неї ще й інші назви  -  Велика Британія та “країна туманного Альбіону”. Там ми дізнаємось багато цікавого про сучасну Англію та англійський театр доби Шекспіра і про самого Шекспіра. Правда, подорож буде віртуальною, а здійснити її нам допоможуть ваші однокласники. Вони заздалегідь отримали індивідуальні завдання, самостійно знайшли потрібний матеріал і протягом уроку будуть екскурсоводами у нашій подорожі.

На кінець нашої подорожі пропоную провести конкурс “Кращий екскурсовод  класу.” Отже,  наш урок буде водночас урок-подорож і урок-конкурс.

Будьте уважними під час екскурсій, слідкуйте за культурою мовлення екскурсоводів, їхнім умінням підібрати потрібний матеріал і зацікавити слухачів. Наш конкурс проходитиме  в 3 турах.

Починаємо I тур. Називається він “Екскурсія”.

II.  Формування нових знань, умінь та навичок

Учитель. Подивіться на політичну карту світу. Це   – (показує на карті) сучасна Англія. Якою вона є сьогодні? Про це знає 1 учень.     (Називає його ім’я та прізвище) .

1 учень. Велика Британія  – острівна країна, що розташована на північному заході Євразії. Крім острова Великобританія, північно-східної частини острова Ірландія, до складу країни входить низка невеликих островів, розташованих довкола. Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії- офіційна назва країни. Найближчими сусідами, що знаходяться на материку Євразії, є Франція та Бельгія. На заході держава межує з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії. Звільнення Ірландії відбулося 1949 року. Але 6 графств Ольстера залишились у складі Великобританії, яка належить до 7 найрозвиненіших країн світу, є членом ЄС.

Столиця держави  – Лондон.

Учитель. Вулицями цього міста нас проведе 2 учень. (Називає його ім’я та прізвище).

2 учень. Герберт Уелс, відомий письменник-фантаст, у 1911 році писав:”Як на мене, Лондон  – найцікавіше, найкрасивіше, найдивовижніше місто у світі”.  З того часу багато що змінилося: з’явилися хмарочоси в Сіті, Центр Мистецтв на південному березі,  діловий центр Декландс. Але Лондон, столиця світу, залишився вірним собі. Герберт Уелс і сьогодні міг би бути присутнім на дебатах у Парламенті, піти на концерт в Альберт-хол або послухати  воєнний оркестр у королівському парку.

Сучасний Лондон – великий  міжнародний центр, який відвідує багато туристів із різних країн світу. Бувають там і наші співвітчизники. Вони вважають за потрібне обов’язково побувати на площі Парламента, уважно роздивитись Біг-Бен і послухати його голос. Приваблює туристів і  Букінгемський палац, який побудував король Георг IV. Вартість будівництва досягла 700 000 фунтів. Величною архітектурною спорудою міста є Кенсінгтонський палац. У ньому народилась і виховувалась королева Вікторія.

У музеї воскових фігур мадам Тюссо відвідувачів очікує зустріч з всесвітньо відомими особами: членами королівської родини, популярними акторами та політиками, зірками поп-музики. Музей знаходиться неподалік від Бейкер-стріт.

У Лондоні працює найдавніший метрополітен у світі, який побудовано у 1863 році. У місті розташовані великі банки, правління страхових, судноплавних, поштових та інших компаній, торгівельні біржі, редакції найвідоміших газет.

Лондон – найбільший культурний центр країни. Тут знаходяться Лондонський університет, Університет Сіті, Королівська академія драматичного мистецтва, Королівська академія музики та інші навчальні заклади. У місті працюють найбільша у світі Британська бібліотека та понад 30 музеїв.

Серед архітектурних пам’яток Лондона найвідоміші: замок Вільгельма Завойовника  – Тауер, Вестмінське абатство, “банкетний зал” палацу Уайтхолл, Британський музей та інші.

Учитель. У сучасному Лондоні багато і театрів. Всі вони славляться якістю постановок ще з часів Шекспіра. А яким був англійський театр XVI століття? Відповідь на це запитання знає 3 учень. (Називає його ім’я та прізвище). Отже, давайте його послухаємо. А щоб краще зрозуміти його розповідь, проведемо словникову роботу.

Театр – місце для видовищ і саме видовище, вистава.

Ліцедійство – 1) гра на сцені; 2) прикидання.

Драматургія – літературні твори для постановок на сцені.

Трагедія – жанр драми: в основі зіткнення характерів, конфлікт, який обов’язково закінчується загибеллю героїв.

Композиція драми -  складається з зав’язки, розвитку дії, кульмінації та розв’язки.

3 учень. Перше спеціальне приміщення, призначене для публічних видовищ, було збудовано за Лондоном у 1576 році. Його збудував тесля  Джеймс Бербедж, який взяв на себе керівництво трупою. Саме Бербедж і назвав зведену ним будівлю “театром”. Вона була овальної форми. Глуха стіна мала два виходи: один – для глядачів, другий – для акторів. Уздовж усієї стіни були розміщені галереї, розділені перегородками. Завіси в сучасному розумінні не було. Сцена протягом усієї вистави залишалась відкритою.

Спектаклі демонструвалися завидна ( найчастіше після обіду), оскільки театр не мав даху.

У трупі Джеймса Бербеджа, де понад 20 років працював Шекспір, були дуже талановиті актори: Річард Бербедж – видатний трагік, виконавець ролей Гамлета, Отелло, короля Ліра; Вільям Кемп  – чудовий комік, найкращий виконавець ролі Фальстафа у п’єсі Шекспіра “Віндзорські жартівниці” та інші.

Після смерті Джеймса Бербеджа  його сини Катберт і Річард у 1599 році за південною межею Лондона побудували нове приміщення. Це був знаменитий театр “Глобус”. Майданчик овальноі форми було оточено високою стіною, з внутрішнього боку якої  розташували ложі  для аристократії, над ними – покриту соломою галерею для заможних жителів міста. Решта глядачів стояла з трьох боків сцени. Вистави проходили без антрактів і майже без декорацій. Два-три столи і кілька графинів – ось і приміщення таверни. Кілька дерев у діжках  – ліс. Костюми ж, у яких виступали актори, виготовлялись дуже ретельно і відповідали певній епосі.

Театральні трупи були невеликі: по 12 – 15 чоловік кожна, що пояснювалося матеріальною скрутою. Якщо діючих осіб у п’єсі було більше, ніж акторів у трупі, одному виконавцю доводилося грати 2 – 3 ролі. Жіночі ролі грали юнаки. Перші виступи актриси у ролі Дездемони зафіксовано тільки у 1660 році.

“Глобус” уміщав 1200 глядачів. Театри цього типу збирали найрізноманітнішу аудіторію: поряд з молодими дворянами і чепурними дамами тут були представники  найширших верств населення: торговці, ремісники, студенти, матроси. Найменше  бувало у театрі представників поважної  лондонської буржуазії, яка була охоплена духом ощадливості, тверезої розсудливості, ненавистю до розваг, вважаючи їх марнотратством і легковажністю.

У “Глобусі” грала трупа “Слуги лорда-камергера”, у якій головним трагіком був Р. Бербедж, головним коміком – Р. Армін, головним драматургом – В. Шекспір. Трупа зіграла всі п’єси, написані Шекспіром після 1594 року.

Трупа театру “Глобус” іноді грала і в закритому театрі, що звався “Блек фрайєрс”. До  нього мали доступ тільки найбільш привілейовані члени суспільства; репертуар і стиль акторської гри тут зазнавали деяких обмежень, що виключали вільність, яка була звичною у театрі “Глобус”. Шекспірівську  трупу часто запрошували на виїзні спектаклі до придворного театру, де вона мала багатші декорації і складні машинні пристрої для постановок. Можливо, деякі п’єси Шекспіра в першому варіанті були написані саме для таких вистав (“Сон літньої ночі”, “Макбет”, “Буря”). Шекспір писав для різноманітних верств населення, але основною його аудиторією були глядачі з народу. У 1613 році дерев’яна будівля “Глобуса” згоріла. Театр був збудований з каменю і знову відкритий у 1614році.

Учитель. Наша наступна екскурсія до театру “Глобус”, співвласником якого колись був Вільям Шекспір. Тепер він – відомий у всьому світі поет і драматург. Які відомості про нього нам зберегла історія? Про це  -  4 учень.(Називає його ім’я та прізвище).

4 учень. Ми мало знаємо про Шекспіра, -  надто пізно похопилися його біографи. Адже перша зовсім коротенька біографія великого драматурга, написана якимсь Ніклзом Роу, вийшла друком у 1709 році, інакше кажучи, майже через сто років після його смерті.

Відомий нам  образ Шекспіра-людини з самого початку на добру половину складався з переказів, легенд, міфів. Протягом століть учені просівали цю руду. Як наслідок, на долоні шекспірознавства залишилась  пригорща незаперечних фактів. Проте вони розрізнені, часом суперечливі. І біографічні прогалини мимоволі заповнюють припущеннями, гипотезами. В особистій долі творця “Гамлета”, “Ліра”, “Макбета” й досі багато темного, непоясненного.

Він народився у Стретфорді-на-Ейвоні 1564 року, певно, 23 квітня. Це  – факт, підтверджений записом у церковній  книзі.

Батько майбутнього поета, Джон Шекспір, розжився на чинбарстві і торгівлі вовною, а якийсь час навіть був міським головою.  Його старший син Вільям у віці від семи до чотирнадцяти років відвідував так звану “граматичну школу” в Стретфорді. Довше вчитись йому не довелося: фінансові справи батька занепали, треба було брати участь в утриманні багатодітної сім’ї. Що він робив у ці роки, достеменно невідомо – чи то був учнем у різника (може, навіть у власного батька), чи то служив молодшим учителем.

У 1582 році він одружився з Анною Хетевей, дівчиною трохи старшою за нього, дочкою заможного селянина. Незабаром народилася дочка Сьюзен, а через два роки – близнята Джудіт і Гамнет. Однак юний батько і чоловік недовго просидів біля родинного вогнища: близько 1586 року він подався до столиці. Поголос твердив, що то була втеча. За однією версією Шекспір браконьєрствував на землях всесильного в окрузі поміщика сера Томаса Льюсі і був змушений рятуватися від його помсти. За іншою – він посварився (коли не побився) з хазяїном, у якого служив.

Що він робив у столиці спочатку, теж невідомо. За однією легендою, стеріг перед театром коней вельможних панів, що відвідували вистави. Це так само можливо, як і сумнівно. Відомо лише те, що незабаром він уже був всередині одного з лондонських театрів, здається, як суфлер чи служитель, який відповідав за шумові ефекти.

Акторської кар’єри він так і не зробив: до нащадків дійшли відомості лише про дві зіграні ним ролі, до того ж другорядні,  -   це ролі тіні батька Гамлета і слуги Адама з комедії “Як вам це сподобається”. Зате Шекспір досить швидко досяг успіхів на іншій ниві.

Приблизно з 1590 року він узявся за перо. З 1593 чи 1594 року входив до трупи Джеймса Бербеджа,  яка  давала вистави в будинку, йменованому “Театром”, і належав до “слуг лорда-камергера”. А 1599 року, коли сини Бербержа побудували театр “Глобус”, Шекспір став одним із співвласників цього прибуткового закладу.

Він написав 37 п’єс, кілька поем і циклів віршів, 154 сонети. Протягом усього свого  лондонського життя він купував нерухоме майно і землю, отож, коли близько 1612 року пішов на спочинок і повернувся в рідні місця, майбутнє близьких і власна його старість були забезпечені. Тільки він не дожив до старості. 23 квітня його не стало.

Творчість Шекспіра залишила помітний слід в українській літературі. Михайло Старицький, Юрій Федькович, Панас Мирний, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, Іван Франко, Марко Кропивницький, Михайло Драгоманов, Максим Рильський,  Борис Тен, Микола Бажан, Василь Мисик, Дмитро Павличко, Дмитро Паламарчук перекладали твори великого англійського драматурга. П’єси Шекспіра з успіхом ідуть на сценах українських театрів.

Вчитель. Думаю, настав час послухати невмирущі твори талановитого Шекспіра. Наші конкурсанти прочитають напам’ять по одному його сонету. Це буде II туром нашого змагання.     Слідкуйте  за виразністю читання віршів та багатством інтонацій наших конкурсатів.

1 учень.

Сонет 130

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч її овали,

Мов з дроту чорного  коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як  дишуть люди, -

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої – цілком земні.

І все ж вона – найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

2 учень.

Сонет 102

Зроста любов моя, всякчас нова, -

Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.

Торгує той дрібними почуттями,

Хто серце всім на показ відкрива.

В весняну пору нашої любові

Тебе прославили мої пісні, -

Так соловей співа на честь весни,

Та влітку мовкне спів його в діброві.

Не гаснуть чари весняного саду,

Як стихне голос ніжного співця.

Коли той спів лунає без кінця,

Набридне він, утративши принаду.

Тому на певний час умовк і я,

Щоб пісня не обриднула моя.

3 учень.

Сонет 88

Коли, свої виправдуючи зради,

Нарузі віддаси мене й ганьбі,

Я сам допомагатиму тобі,

Себе ганьбитиму я без пощади.

Найкраще знаючи всі власні вади,

В них ладен я відкритися юрбі,

Твоєї правоти і честі ради

Найбільшу кривду спричинить собі.

Та в жертві цій здобуток мій багатий

Покриє легко всі мізерні втрати,

Моє безчестя, кривди і жалі,

Бо знатиму – не марно слугував я:

Тавро лукавства, зради  і безслав’я

Не запалало на твоїм чолі.

4 учень.

Сонет 121

Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,

Впокорившись обмовам навісним.

О суд очей чужих! Як нам із ним

Погодитись нелегко, їй же богу!

Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб

Мій серця жар? Здолав його б донести

Шпигунський набрід, що кладе на карб

Мені все те, за що я годен честі?

Я – отакий, як бач. Ганьбить мене -

Це міряти на свій аршин пігмеям.

Та я ж високий як на них. Бігме їм

Це не з руки. А хто мене зігне?

На грішника – то всі, і навіть діти,

В смолі пекельній мусили б сидіти.

Учитель. Коли наші учні- конкурсанти готувались до проведення екскурсій, вони шукали потрібний матеріал у різних джерелах: підручниках, енциклопедіях, довідниках. А зараз ми надамо їм можливість поспілкуватись з випускником нашої школи, Олексієм (називає його прізвище), котрий 2 роки тому проходив студентську практику  на батьківщині знаменитого Шекспіра і на власні очі бачив театр “Глобус”. Сподіваюсь, що це спілкування не буде марним, а стане додатковою інформацією і для екскурсоводів, і для всіх нас. Це буде III тур нашого змагання. Давайте назвемо його  “Міні-прес- конференція”. А перед її проведенням  згадаємо основні правила ведення діалогу.

(Надруковані на папері правила роздає всім учням та учасникам змагання.)

1. Доброзичливо,шанобливо стався до співрозмовника.

2. Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3.У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4. Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся, будь небагатослівним.

5. Учись уважно слухати співрозмовника. Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Дослухай те, що він хотів сказати, до кінця, а вже потім, якщо не згоден, аргументовано заперечуй. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6. Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить, не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7. Розмовляючи, дивись на співрозмовника, але не хапай його за руку, не смикай гудзики, не плескай по плечу. Намагайся привернути увагу словами, а не руками.

8. Не починай розмову без потреби.

Прес-конференція .(Можливий варіант).

1 учень. Добрий день, Олексію! Щиро дякуємо тобі за те, що ти знайшов час і відгукнувся на наше запрошення.

Олексій. По-перше, я вдячний вам за те, що не забули мене і запросили до себе. Мені приємно відвідати рідну школу, побачити своїх вчителів. По-друге, щиро дякую вам за співучу рідну мову. В Дніпропетровську, де я навчаюсь в аграрному університеті,  її не так вже й часто чути.

2 учень. Олексію, ми знаємо, що два роки тому ти проходив студентську практику в Англії. Скажи, як довго вона тривала?

Олексій. Вона тривала майже півроку.

3 учень. Де саме ти працював?

Олексій. Я трудився у господарстві, яке спеціалізується на садівництві. З весни я разом з іншими студентами доглядав за яблунями, черешнями, чорною смородиною. А влітку ми збирали врожай.

4 учень. Де ти жив?

Олексій. Я мешкав у котеджі разом із студентами з Чехії, Болгарії та Литви. Пізніше до нашого братства приєднався практикант із Південної Африки.

1 учень. Що тебе найбільше вразило в Англії?

Олексій. Вразила добротність у всьому, порядок. Все робиться там для людини. Доріжки, тобто олейки, скрізь вимощені дрібними камінцями. І ніяких канцерогенів! Заасфальтовані лише дороги для автомобілів.

3 учень. Що цікавого ти побачив там?

Олексій. Кожного вихідного ми їздили до Лондону. Прекрасне місто! Музеї, театри, виставки! Але це все  -  дуже дороге задоволення.

2 учень. Чи бачив ти театр “Глобус”?

Олексій. Так, бачив і, навіть заходив до нього!  Я зрозумів, що англійці з повагою ставляться до Шекспіра.

4 учень. Який твір Шекспіра тобі найбільше подобається?

Олексій. ”Гамлет”. Це надзвичайно філософська трагедія. Я  люблю її інколи перечитувати.

3 учень. Що б ти побажав нашим учням ?

Олексій. Старанно вчитись і бути у всьому наполегливими.

1 учень. Спасибі тобі, Олексію, за цікаву бесіду. До побачення.

Олексій. Нема за що. До побачення.

III.Підбиття підсумків конкурсу.

Учитель. Наш конкурс добігає кінця. Настав час визначити переможця. І це зробите ви. Уявіть собі, що ви  – представники туристичної компанії”ЕЛІТ-ТУР”. Вам потрібно прийняти на роботу ще одного екскурсовода. Кому  з ваших однокласників ви запропонували б таку роботу? Це і буде переможець нашого конкурсу. Напишіть його ім’я та прізвище на аркушику папера, котрий я вам зараз роздам. (Роздає. Потім проходить між рядами парт з тацею, на яку учні кладуть свої папери. Діти за першою партою опрацьовують результати голосування. Учитель називає переможця. Його всі вітають і перев’язують стрічкою з написом “Кращий екскурсовод класу”.

IV.Підсумок уроку. Аргументоване оцінювання учнів.

Актуальне інтервю.

Учитель. Подорож завершено. Залишається обмінятись враженнями від того, що ми почули впродовж 45 хвилин віртуальної подорожі.

  • Що цікавого ви почули про Шекспіра?
  • Що вас найбільше вразило на уроці?
  • Чи можна вважати, що наша подорож була не тільки цікавою, а й корисною?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника про В. Шекспіра. Вивчити напам’ять  сонет Шекспіра (121 або 130). Повторити вивчений матеріал про сонети Ф. Петрарки.

Література

1.Бендаччі Т. Лондон. – Л.:ЛТД, 2001.

2.Ніколенко О. М. Зарубіжна література.    – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008.

3. Сафарян С. І., Султанов Ю. І. Зарубіжна література. – К.:Вежа, 2000.   -   С.231 – 234.

4. Шекспір В. Твори в шести томах. Т.2. – К.: Дніпро, 1986.

5. Яценко Б.П. Економічна і соціальна  географія світу. -     К.: Форум, 2004.

Опубликовал admin

Декабрь 4th, 2010 at 2:56 пп