Шотова Наталья. Опыт учителя

Блог учителя зарубежной литературы Валерьяновской ОШ I-III ст.

Записи в рубрике ‘Подспорье’

Правила успішного спілкування

Успішним уважається таке спілкування, коли нам вдалося досягти очікуваного результату: отримати потрібну інформацію, допомогу, інколи – просто дружню пораду, підтримку або задоволення від разом проведеного часу. Досягти своєї мети в спілкуванні можна лише тоді, коли вас розуміють і ви розумієте інших.

Основою різних форм спілкування є бесіда, діалог (за визначенням словника – «взаємна розмова»). У бесіді обмінюються інформацією, знайомляться з новими ідеями, висловлюють наболіле, дістають розумну пораду, відчувають емоційне задоволення, естетичну насолоду.

1.Повноцінне спілкування залежить від обох партнерів.

2.Для повноцінного спілкування ми маємо об’єднати обидві «мови»: мову слів і мову тіла (жести, посмішка).

3.Важливим у спілкуванні є вміння говорити й уміння слухати.

4.Правила активного слухання:

4.1.Використовуйте мову тіла:

сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима.

4.2.Застосовуйте звуки та жести заохочення:

підтримуйте співрозмовника доброзичливою посмішкою, словами ”так – так”  … тощо, хитанням головою.

4.3.Ставте уточнюючі запитання: вони допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Їх треба застосовувати обережно: коли людина схвильована або роздратована, варто утримуватися від будь-яких  запитань, давши їй змогу висловитися.

5.Намагайтеся уникати таких дій:

5.1.Переривати співрозмовника.

5.2.Демонструвати позою або виразом обличчя, що ви не готові зразу слухати.

5.3.Давати поради.

5.4.Змінювати тему разом або переводити розмову на себе.

5.5.Давати оцінку людині, яка говорить.

5.6.Підгоняти того, хто говорить.

6.Під час висловлювання своїх думок:

6.1.Чітко формулюйте свою точку зору, добираючи слова, зрозумілі не лише вам, а й співрозмовнику.

6.2.Говоріть від себе: «я так думаю», «я вважаю», «я відчуваю».

6.3.Будьте конкретними – не говоріть загальних або відомих усім речей.

6.4.Намагайтеся зацікавити партнера по спілкуванню.

Опубликовал admin

Декабрь 18th, 2010 at 8:31 пп

Опубликовано в рубрике Подспорье

Тэги , , ,

«Рятувальне коло толерантності»

У людському житті не можна обійтися без зіткнення протилежних поглядів, бо в ньому завжди є  суперечливість, протилежні позиції і думки. І це нормально.

Суперечку не слід відкидати хоча б із тієї причини, що вона дає змогу вибрати кращу думку серед багатьох інших. Варто навчитися правильно використовувати цю форму людського спілкування. Як правило, у спілкуванні суперечка набуває форми дискусії – широкого публічного обговорення спірного питання або полеміки – гострого обміну думками, часто в письмовій формі. Загальних правил суперечки не буває. Але чимало залежить від умінь учасників дискусії, їх здатності бути толерантними. Це слово останнім часом набуло широкої популярності. У перекладі з латини означає «терпіння». У медицині це слово означає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві це означає терпимість до інших поглядів, традицій.

У безмежному морі різних поглядів та ідей, що належать людям різних країн, на допомогу має прийти «рятівне коло» толерантності.

Для того щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, потрібно формувати в собі толерантність, як рису характеру.

Якщо ми прагнемо бути толерантними, то мусимо:

  1. Бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі, не гірші, а просто різні.
  2. Навчатися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається.
  3. Цінувати в кожній людині особистість: її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими.
  4. Зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Опубликовал admin

Декабрь 18th, 2010 at 8:29 пп

Опубликовано в рубрике Подспорье

Авторская программа элективного курса (35ч) «Юные корреспонденты» 10, 11 классы.

Пояснительная записка

„Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл та профільних класів” предусматривает возможность введения элективных курсов за счет разделов ”Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення профільного навчання”.

Программа элективного курса  „Юные корреспонденты” ориентирована на изучение основ журналистики в гуманитарных профильных классах. В соответствии с этим целью элективного  образования является формирование учащегося – юнкора, способного к полноценному восприятию духовной культуры, умеющего самостоятельно работать над словом.

Задачами юнкоровского образования являются:

  • формирование представления о журналистике;
  • развитие умения грамотно и свободно владеть устной и письменной речью, собирать материал в беседах с людьми и подавать его в газету в определенном жанре;
  • воспитание эстетического вкуса и эмоциональной культуры личности;
  • формирование основных этических понятий как условия восприятия, анализа,
  • оценки культурных событий и художественных произведений.

Программа обучения включает в себя изучение газетных жанров, их специфику, происхождение, структуру.

Значительное место в программе занимают разделы „Этика” и „Эстетика”, без которых невозможно постичь культурные традиции и освоить искусство слова.

На занятиях учащиеся овладевают формулами и жанрами устной и письменной речи, накапливают лексический запас.

Обучение школьников – юнкоров предполагает не только эстетический рост и повышение возможностей, но и самореализацию в газетной сфере. Поэтому программа направлена на выработку в учащихся основных умений:

  • грамотно излагать информацию в форме заметки, корреспонденции, интервью, зарисовки;
  • вести беседу;
  • определять жанровую природу газетного материала, его структуру, функцию языковых средств и деталей;
  • самостоятельно анализировать и рецензировать произведения искусства.

В отличие от предметных дисциплин программа данного курса не предусматривает домашних заданий, однако может включать такие формы работы так просмотр проблемных художественных фильмов, посещение спектаклей, выставок, подготовку публикаций в газету.

Элективный курс „Юные корреспонденты” не предполагает каких-либо специальных зачетов или экзамена. Однако для оценки эффективности проводимых занятий работают творческие лаборатории, по итогам которых заметки юнкоров рекомендуются в газету.

На изучение курса отводится 35 часов. Занятия ведутся по 1 часу в неделю. Программа ориентирована на обучение учащихся 10-11 классов.

В школьном аттестате юнкоров, освоивших полную программу, вносится пометка о прослушивании курса  „Юные корреспонденты”.

Содержание материала

Кол-во часов Государственные требования

Введение

Что такое журналистика?

Корреспондент или репортер – сотрудник газеты, сообщающий о событиях. Задача газеты-информировать читателя. Газетные жанры – форма подачи материала, информации.

Из чего состоит газета? (паспорт, название, полосы-страницы определенного формата).

Размещение материала на полосах. Рубрика, клише, макет, верстка, корректура, гранки.

Информационные жанры

Газетные жанры как форма подачи новостей, призванных информировать читателя.

Событие – основа жанра. Оперативность, достоверность. Факты – действительное, невыдуманное событие, происшествие(то, что объективно существует. «Жареные факты.» «Утка.» Подтасовка фактов. Расшифровка фактов.  Логика воссоздания события.

Ответы на вопросы: Что? Где?     Когда? Для какой цели?

Отбор  фактов из разных  источников (бесед с людьми-участниками события, архивных и исторических  материалов).

Информационные жанры (информация, заметка, корреспонденция, репортаж, интервью).

Газетный язык

Русский  язык на газетной полосе. Специфика изложения фактов (простота, доходчивость, лаконичность, выразительность).
Газетный язык – способ общения журналиста с читателем. Умение пользоваться словом – важное качество журналиста. Смысловая точность, острота языка. Эмоции, экспрессия в языке.

Специфическое оформление материала для публикации

Заголовок, рубрика, разбивка на абзацы. Корректорские обозначения.

Аналитические и публицистические жанры

Очерк: портрет человека. Виды (портретный, судебный, тематический, проблемный, путевой).

Сходство и различие с другими жанрами. Структура. Отличие очерка документального от художественного. Зарисовка – штрихи к портрету человека (заготовка к очерку). Статья. Фельетон. Обзор печати. Рецензия.

Художественные жанры

Поэзия и проза. Источник поэзии – внутренний мир человека. Тема. Сюжет. Рифма. Ритм. Ударение. Смысловая нагрузка. Стихи в прозе и проза в стихах.

Можно ли редактировать стихи? Плагиат.

Основы нравственного воспитания

Этика – наука о нравственности. Система норм нравственного поведения человека. Категории этики: добро, зло, достоинство, духовность, героизм, любовь, верность, долг.
Умение  общаться. Самовоспитание. Вежливость. Деликатность. Такт. Простота.
Основы эстетического воспитания
Актерское мастерство в создании кинообразов и театральных ролей. Сходство и различие. Дублеры. Каскадеры. Озвучивание. Амплуа и имидж. Режиссер – генератор идей, архитектор фильма и спектактля. Рецензия для газеты на фильм или театральный спектакль.

4 часа

6 часов

5 часов

3 часа

6 часов

4 часа

3 часа

4 часа

Знать структуру газетных жанров разного плана.

Знать специфику и структуру информационных жанров.

Развивать тему в жанрах информационного жанра.

Уметь вести беседу с интервьюируемыми людьми, владеть фактами, документами, данными.

Грамотно изложить информацию в жанре заметки, корреспонденции, блиц-интервью.

Знать правила и нормы газетного языка.

Накапливать лексический запас слов.

Уметь оформлять публикации

Уметь писать зарисовку о человеке с этической оценкой его поступков.

Рецензировать устно и письменно фильмы, спектакли,  стихи.

Писать рассказы о животных, этюды о природе.

Знать основные сведения по этике: нормы поведения и культуры общения, правила личной гигиены.

Знать основные сведения по эстетике: категории, условность, художественный образ.

Знать специфику театра и кино, их сходство и различие.

Уметь писать рецензию на фильм или спектакль.

Литература

  1. Дзялошинский И.М. Творческая индивидуальность в журналистике.- М., 1996.
  2. Дэннис Э., Мерил Д. Беседы о масс-медиа.-М., 1993.
  3. Варустин Л. Тайны газетной строки.- Л., 1971.
  4. Журбина Е.И. Теория и практика художественно-публицистических жанров.-М.,1999.
  5. Крутова О.Н. Человек и мораль.- М., 1990.
  6. Словарь по этике.- М., 1989.
  7. Эренгросс Б.А. Удивительная наука эстетика.- М., 1997.
  8. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве.-М., 1982.
  9. Ахматова А. Тайны ремесла.- М., 1986.

Опубликовал admin

Декабрь 4th, 2010 at 1:54 пп

Опубликовано в рубрике Подспорье

Тэги ,