Шотова Наталья. Опыт учителя

Блог учителя зарубежной литературы Валерьяновской ОШ I-III ст.

Записи в рубрике ‘Школьные сочинения’

Чем меня привлекает профессия журналиста

Еще будучи ученицей младших классов, когда многие мои сверстники и не думали о выборе профессии, я для себя решила: «Обязательно стану журналистом!»  Сейчас я учусь в 11 классе, и мечте своей не изменила.

Почему из огромного количества современных профессий я выбрала именно эту? Чем привлекла меня профессия журналиста?

Наверное, прежде всего тем, что она творческая. Ведь каждая работа  не должна быть похожей на предыдущую. А я чувствую в себе творческие способности.

Еще, пожалуй, тем, что нужно работать со словом. А я это очень люблю. Мне иногда  кажется, что я его даже чувствую и могу потрогать руками. Мне нравится  создавать свои собственные высказывания, писать сочинения, готовить материалы для школьной газеты. Это напоминает мне строительство дома из отдельных кирпичиков, которые нужно сначала уложить в ряд, а потом и все здание возвести, то есть текст. И чтобы везде было ровно, ничего не выступало и не выпячивалось. А это значит, чтобы каждое слово было уместным по стилю, форме и содержанию.

Работа журналиста привлекает меня и своей публичностью. Если я напишу хорошую статью или подготовлю удачный репортаж,  это будут знать все. Если же я плохо сделаю это – будут тоже знать все. И осознание этого будет постоянно подстегивать меня, мобилизовывать во мне все силы.

Не знаю почему, но  профессия журналиста ассоциируется у меня с профессией врача. Я думаю, у них одинаковые функции. Так же, как и врач следит за нашим здоровьем, а в случае необходимости оказывает медицинскую помощь, так и журналисты следят за состоянием общества. А когда нужно, указывают на недостатки, которые нужно устранить, или проблемы, которые необходимо решить. Задача же общественности – отреагировать на это.

На мой взгляд, журналист должен быть порядочным, мужественным, с сильным характером, чтобы не только знакомить граждан с правдивой информацией, но и рассказывать о коррупционерах, взяточниках и просто нерадивых чиновниках.

Я очень хочу стать журналистом, чтобы потом всю жизнь заниматься любимой работой. Ведь «жизнь – это работа, а работа – это жизнь».  Приблизительно так сказал  когда-то Вольтер, а я ему доверяю.

Виктория Козюберда,
ученица 11 класса Валерьяновской ОШ

Опубликовал admin

Январь 15th, 2017 at 12:22 пп

Рятівна сила кохання (булгаковські образи Майстра та Маргарити)

У сучасної поетеси Ольги Копилової є пісня-притча про письменника, який потрапив в ад. З кожним роком вогонь під ним розгорався все сильніше.  На здивоване питання письменника Ангел відповів, що його твори продовжують ”отруювати” нові покоління людей. Саме до таких творів часто відносять роман М. Булгакова „Майстер і Маргарита”, називаючи його „Євангелієм сатани”, бо автор віддає  нечистій силі право творити справедливий суд, нагороджувати і карати, і врешті-решт вирішувати вічну участь героїв. Але відомо, що дехто прийшов до Бога, прочитавши „Майстра і Маргариту”; дійшовши до думки, що земне життя людини – лише підготовка до справжнього, вічного буття. Інших захоплює історія кохання героїв, і вони стверджують, що саме кохання врятує світ.

Та чи дійсно Майстер і Маргарита кохали один одного? Для мене аксіомою є думка, що кохання – це самозречення. А у стосунках Майстра і Маргарити багато егоїзму. Хоч, на перший погляд, це звучить цинічно, але я вважаю, що Майстру потрібна була Муза, яка підтримала, надихнула у важкий час, а Маргариті просто набридла буденність її щасливого життя. Жодного разу ця жінка не замислювалась, що відчуває чоловік, якого вона залишила. І якщо  Майстер називає її ”таємною дружиною”, то Маргарита – „коханцем”. Як відразливо це звучить!

Як влучно помітив диякон Андрій Кураєв, глава, де описана історія знайомства героїв, починається приторно пафосно, наче автор глузує над тим почуттям, яке виникло між Майстром і Маргаритою, бо воно лише називалось коханням, але по суті ним не було.

Спочатку мені здавалось, що Маргарита – самовіддана жінка, бо вона стала відьмою, щоб бути з Майстром, а у Воланда попросила здійснення не свого бажання, а врятувати від мук душу Фріди. Здавалось, нічого поганого, навпаки, Маргарита постає ще позитивнішим персонажем. Але коли уважніше вчитатись, – Маргарита стала відьмою, щоб повернути  собі „свого Майстра”, її не турбувало, чи хоче він цього. А Фріду вона врятувала через  те, що не хотіла поставати  перед нею безсилою, бо дала їй надію на порятунок.

Залишається невідомим, чи будуть  Майстер з  Маргаритою щасливими у новому житті, чи краще було б, коли Маргарита залишилась би собою і не продавала  найцінніше, що є у кожної людини – свою душу, яку дав Господь для вічного життя.

Мені не зрозуміло, кого врятувало це „кохання”. Але це моя суб’єктивна  точка зору. Багато людей вважають інакше і можуть це довести.

Ольга Фролова, учениця 11 класу.

Опубликовал admin

Октябрь 18th, 2010 at 4:42 дп

Опубликовано в рубрике Школьные сочинения

Два брати – і такі різні

Остап і Андрій – сини Тараса Бульби. Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися в Київській  академії. Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорозьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом, примусила його бути сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, не прощав обід.

Андрій вчився легко, був мрійником, цінував красу, не був байдужим до жінок. Ніжним він був і до матері. Одного разу хлопець познайомився з прекрасною полячкою, хоч і одержав за це тумаків від її челяді.

Остапу ніби на роду був написаний шлях битв і подвигів. Загинув мужній воїн, як герой, не промовивши й слова під тортурами ворогів.

Андрій спочатку теж „поринув у чарівну музику куль і мечів”. Та краса дівчини так полонила його, що він забув про все. Андрій виступив у бою на боці поляків проти своїх козаків-товаришів. За це був покараний. Батько вбив його і брату не дав поховати його по-християнські. Так безславно помер Андрій.

Були сини одного батька та не одного характеру, й не одної долі. Тому й загинули по-різному, один – патріотом, а другий – зрадником.

Ковтиха Олена, учениця 7 класу.

Опубликовал admin

Октябрь 18th, 2010 at 4:41 дп

Опубликовано в рубрике Школьные сочинения