Ведуча.Добрий день! Сьогодні п’ятниця і, як завжди , з вами ток- шоу “Я так думаю” і я… (ім’я, прізвище).
Наша сьогоднішня програма присвячена французькому письменнику- романтику Віктору Марі Гюго, автору всесвітньо відомого історичного роману “Собор Паризької Богоматері.” Ми поговоримо про Віктора Гюго як особистість, як творчо обдаровану людину і як талановитого політика, зустрінемось із героєм його роману і спробуємо зрозуміти, чому Віктор Гюго ще за часів свого життя мав такий великий авторитет у своїх співвітчизників і в усьому світі, і чому його роман “Собор Паризької Богоматері” продовжує нас хвилювати і досі.
Добре відомо, що “Собор Паризької Богоматері”- історичний романтичний роман, отже з’ясуємо деякі теоретичні поняття. Це ми зробимо для того, щоб виявити рівень підготовки наших учасників до серйозної розмови. Шановна публіко, у мене до вас три запитання, пов’язаних з теоретичними поняттями.
1.Який літературний напрям називається романтизмом?
(Це літературний напрям, який формувався на противагу класицизмові. Визначальними для романтизму стали заперечення раціоналізму доби Просвітництва, відмова від реалістичного зображення дійсності, неприйняття буденності і звеличення “життя духу”, культ почуттів, заглиблення у внутрішній світ людини, захоплення фольклором, давньою історією, тяжіння до фантастики.)
2.Яка форма епічного жанру називається романом?
(Це велика форма епічного жанру літератури: складний за будовою прозовий твір, у якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.)
3.А який роман називається історичним?
(Роман історичний – це твір, в основі якого історичний сюжет у художній формі відтворює якусь епоху, певний період історії. У ньому історична правда поєднується з художньою вигадкою, історичні особи з вигаданими.)
Ведуча.Мені приємно,що серед вас є учасники, добре обізнані з теоретичними поняттями. А тепер перейдемо до справи.
Добре відомо, що Віктор Гюго був людиною комунікабельною. Він мав багато знайомих, приятелів.Якби вони були присутні на нашій програмі, то, як ви гадаєте, що б вони сказали про нього?
1 учасник. Я думаю, що перший приятель обов’язково б сказав, що Гюго вважав негідним людини, яка поважає себе, випрошувати у журналістів похвальні відгуки. “Я надішлю свою книгу до газети,- говорив він,- вони скажуть про неї, якщо вважатимуть за потрібне, але я не буду канючити у них похвал, як милостиню”.
2 учасник. А я думаю, що другий приятель обов’язково підкреслив би, що уже у 20 років Гюго був на порозі слави, його читали і старий король, і молоді люди, і колеги-літератори.
3 учасник. На мою думку, третій приятель додав би, що для нього Гюго-поет невіддільний від Гюго-людини. “Якось я мав честь написати йому:” Мені подобається ваша прямолінійність і відвертість, ваші високі почуття подобаються ще більше, ніж ваш талант, хоча і він мені дуже подобається.”
Ведуча. Ми з вами живемо у 21 столітті, і для нас не проблема зазирнути у далеке минуле, або поговорити з тими, кого вже давно немає в живих. Сьогодні ми надамо вам можливість поспілкуватись з самим Віктором Гюго. Давайте поаплодуємо йому і запросимо до себе.
| Під оплески заходить Віктор Гюго разом з дружиною, сідають.|
Вікторе! Щиро дякую Вам за те, що відгукнулись на наше запрошення і, незважаючи на брак часу, прибули на нашу програму, та ще й не один, а разом зі своєю дружиною. Розкажіть нам, будь ласка, про свою роботу над романом “Собор Паризької Богоматері”.
Віктор Гюго. Я завершив роман на початку 1831 року. Цей великий роман я написав за 6 місяців. По суті мені було потрібно лише усе записати і скомпонувати, оскільки матеріал я збирав та обдумував 3 роки, прочитав чимало історичних праць. Я добре знав собор, старовинні та тогочасні документи. Я сподівався, що у романі усе буде історично точним: обстановка, люди ,мова. І все ж таки цей твір - плід моєї уяви, фантазії . Есмеральда, Квазімодо, Клод Фролло та інші – це вигадані мною герої.
Ведуча. Біля Віктора Гюго скромно сидить його кохана вірна дружина. Адель, чи важко бути дружиною такого відомого письменника?
Адель. Так, бути дружиною такого талановитого поета і письменника дуже нелегко. Але я намагалася бути над усіма непорозуміннями і негараздами і вибачала йому все. Я хочу зачитати уривок з листа Віктора до мене і, я думаю, ви мене зрозумієте правильно. Він пише:”Дорога, люба моя дружино, які лагідні твої листи. Вони- сама ніжність. Для мене твій лист, як квітка сонцесяйної весни”.
Ведуча. Шановні учасники! У вас є можливість поставити питання відомому письменнику. Раджу скористатися цією нагодою.
1 учасник. Вікторе! Чи не перешкоджала політична діяльність вашій літературній кар’єрі?
Віктор Гюго. Навпаки, вона допомагала мені плідно працювати. Я пристрасно чинив суд над людськими вчинками минулого і тогочасного.
2 учасник. Ваша дружина якось згадувала історію написання “Собору Паризької Богоматері” і сказала, що ви “увійшли в цей роман, як у в’язницю.” Чому?
Віктор Гюго. За умовами контракту мені необхідно було до 1 лютого 1831 року представити видавництву нову книгу. Я серйозно взявся за цю працю, коли до означеної дати залишилося лише 5 місяців. Я сховав у шафу одяг, заховав ключі, позбавивши себе можливості виходити з дому, і поринув у працю.
3 учасник. Чому ви обрали саме добу Середньовіччя?
Віктор Гюго. Кінець XV століття в історії Франції- болючий перехід від феодальної роздробленості до зміцнення монархічної влади. Зображуючи цей період, я піддав нищивній критиці необмежену владу короля та ненажерливих феодалів. Я намагався розібратись у причинах конфлікту народу і влади.
Ведуча. Пробачте , Вікторе! Наш режисер передає мені, що вже налагоджено зв’язок із Парижем, Парижем XV століття. Як бачите, ми можемо легко і просто крокувати не тільки у просторі, а й у часі. На зв’язку з нами наш власний кореспондент… (ім’я, прізвище учня), який знаходиться біля стін собору Паризької Богоматері.
Добрий день, …! Яким ти побачив собор на власні очі?
Кореспондент. Добрий день, …! У школі я був старанним учнем, любив уроки зарубіжної літератури й із задоволенням читав твори, котрі ми вивчали. Прочитав і роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Прочитав, до речі, уважно, тому одного мого погляду було достатньо, щоб зрозуміти, що за велична споруда переді мною. Собор Паризької Богоматері, дійсно, як і писав Віктор Гюго, будували понад двох століть. Його возводили тисячі найкращих каменярів, малярів та скульпторів. Більше години я ходив навколо “величної кам’яної симфонії”, яка побудована в готичному стилі, і розглядав статуї святих, єпископів, королів, що співіснують разом із зображенням химер і страховиськ. Як і в житті, так і в соборі красиве чередується з потворним, але це тільки підкреслює красу храму. Зараз я підходжу до невеликого натовпу людей, котрі про щось голосно розмовляють. Я бачу, що в дерев’яних яслах собору лежить полотняна торбина, а з неї виглядає потворна дитина. Видно, правда, одну голову, на якій копиця рудого волосся, одне око, рот і зуби. Натовп із острахом розглядає дитину. Хтось вголос припускає, що цю дитину ніхто не візьме на виховання, що її краще втопити у воді або спалити на вогні. Я зрозумів, що став свідком початку історії життя Квазімодо, котрий згодом стане дзвонарем у соборі Паризької Богоматері. Про нього Віктор Гюго розповість усьому світові.
Ведуча. Дякую тобі, …! На зв’язку з нами був наш власний кореспондент … А ми продовжимо нашу програму, в якій беруть участь ті, хто добре знає роман “Собор Паризької Богоматері” або принаймні знайомі з ним. Перед початком програми я запитала в учнів:
Хто з героїв роману вам найбільше сподобався? І хто з ваших однокласників на нього схожий?
Переважна більшість учнів своєю улюбленою героїнею назвала Есмеральду, а дівчину, схожу на неї, – …(ім’я, прізвище учениці). Бо вона – весела чорноока красуня, артистична, добре танцює, виступає на класних та шкільних заходах. Отже, … нам сьогодні і зіграє Есмеральду. А хтось із присутніх отримає право поспілкуватись з чарівною красунею. І право це буде у того, хто переможе в нашій вікторині.
1.В якому році було написано роман “Собор Паризької Богоматері? (У 1831році).
2.Коли відбулися події, котрі описані в романі? (У XV ст.).
3.Який король правив у той час? (Людовик XI).
4.Як звали циганку ? (Есмеральда).
5. ”Собор Паризької Богоматерї” – який це роман за жанром? (Історичний).
6. Як звали кізоньку Есмеральди? (Джалі).
7.Хто по-справжньому кохав Есмеральду? ( Квазімодо).
8.Ким був Квазімодо? (Дзвонарем).
9.Як звали архідиякона? (Клод Фролло).
10. Яку назву ще має Собор Паризької Богоматері? (Нотр-Дам де Парі).
Той, хто давав правильну відповідь на мої запитання, отримував фішки. Давайте підрахуємо, у кого з вас іх найбільше. Це і буде переможець нашої вікторини.
| Визначають переможця вікторини.|
Переможцем нашої вікторини стала … (ім’я, прізвище учениці). Вона і поспілкується з Есмеральдою. Ми їм дамо можливість вийти з нашої аудиторії і за зачиненими дверима за кілька хвилин скласти діалог і розіграти його. А поки вони будуть займатись такою серйозною справою, ми послухаємо юних художників, які презентують свої ілюстрації до роману Віктора Гюго “Собор Паризькоі Богоматері.”
(Презентація робіт юних художників.)
Ведуча. Настав час послухати діалог…(ім’я, прізвище учениці) і Есмеральди.
Аліна. Добрий день, Есмеральдо!
Есмеральда. Добрий день! Не буду приховувати, я здивована, звідкіля ти знаєш моє ім’я, я ж його тобі не називала?
Аліна. Та тебе ж знає не тільки Париж та його передмістя, а й увесь світ!
Есмеральда. Не перебільшуй, дівчино! Так, дійсно, мені довелось багато танцювати на вулицях Парижа, але серед своїх глядачів я не бачила тебе жодного разу.
Аліна. Ти права, мене там і не було.
Есмеральда. Звідкіля ж ти знаєш моє ім’я?
Аліна. Я познайомилась із тобою на сторінках роману Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” і була зачарована твоєю вродою та добрим серцем.
Есмеральда. Та невже? Я перший раз про таке чую. А ти нічого не плутаєш?
Аліна. Та ні, це точні відомості. Бо я сама прочитала цей роман від самого початку і до кінця. А в школі, на уроках зарубіжної літератури, ми його детально проаналізували.
Есмеральда. В якій це такій школі?
Аліна. У Валер’янівській загальноосвітній.
Есмеральда. Так ти не парижанка?
Аліна. Ні.
Есмеральда. Мабуть, через це у тебе таке кумедне вбрання?
Аліна. У нашій країні так одягаються всі дівчата.
Есмеральда. А як називається твоя країна?
Аліна. Україна.
Есмеральда. Там теж тяжко живеться таким сиротам, як я?
Аліна. Ні, в моїй країні існують дитячі будинки для дітей- сиріт, кожному з них надають грошову допомогу, за державні кошти навчають в різних державних закладах, а після їх закінчення допомагають працевлаштуватись.
Есмеральда. Як би я хотіла жити в такій країні! Але я нікуди не поїду, бо впевнена, що й у Франції обов’язково буде таке життя. А зараз я багато працюю, щоб заробити на шматок хліба. Ось і тепер мені треба йти, бо моя кізонька вже чекає на мене біля майдану. Отже, пробач, я піду. До побачення.
Аліна. До побачення. Мені було приємно поспілкуватись із тобою.
Ведуча. Віктор Гюго ще за часів свого життя став улюбленим поетом, драматургом і письменником багатьох французів. Вулицю, на якій він мешкав, авеню Ейлау, перейменували на авеню Віктора Гюго. Відтоді на конвертах так і писали “Віктору Гюго, що живе на своїй вулиці.” А коли Гюго помер, то в останню путь його проводжали два мільйони парижан. Як бачите, автора “Собору Паризької Богоматері” любили і шанували ще за часів його життя. Але з роками ця любов не згасла, навпаки, вона стала ще міцнішою і заполонила серця багатьох юних громадян різних країн світу.
А що ви думаєте про Гюго-людину, Гюго-літератора та про його роман “Собор Паризької Богоматері?”
4 учасник. Коли я прочитав роман “Собор Паризької Богоматері”, я був вражений незвичністю сюжетних ситуацій, оригінальністю характерів. Це ж який талант, яку творчу уяву треба мати, щоб так живописно відтворити всі сторінки історичної дійсності.
5 учасник. Я також у захваті від багатогранного таланту Віктора Гюго, і вважаю, що він- неперевершений романіст, цікавий поет та плідний драматург.
6 учасник. А я захоплююсь не тільки талантом Гюго, а і його цілеспрямованістю, наполегливістю, порядністю.
7 учасник. Мені здається, що всі люди люблять читати романи про кохання. “Собор Паризької Богоматері”- це також зворушлива історія про неподілене кохання, тому він мав шалений успіх ще за життя письменника й зараз продовжує хвилювати нас. Справжнє кохання не можна ні знищити, ні перемогти, воно – вічне. Цю думку якраз і несе роман читачам.
8 учасник. У майбутньому я хочу стати істориком, а згодом піти у політику, тому я із задоволенням прочитала цей роман. Познайомилась я також і з його драматичними творами, які написані переважно на історичному матеріалі. Це “Марія Тюдор”, “Ернані”, “Король бавиться”, де він викриває тиранію монарха, нікчемність придворного життя. Історичні твори Гюго, в тому числі й “Собор Паризької Богоматері”, допомагають мені не тільки більше дізнатись про далеке минуле, а й краще розібратись у нашій сучасній українській політиці. Мені добре відомо, що й Гюго займався політикою, був членом Французької Академії, отримав звання пера, мріяв про посаду міністра.
Ведуча. Як ви гадаєте, чи можна назвати життя Віктора Гюго щасливим?
9 учасник. Так, я думаю, що можна. Він зумів реалізувати себе як особистість, залишив цікаву творчу спадщину, в тому числі й роман “Собор Паризької Богоматері”, і самовіддано служив французькому народові. Це може бути взірцем навіть для сучасних українських політиків.
Ведуча. Наша програма добігає кінця. Бажаю вам усього найкращого! До наступної зустрічі! З вами була (ім’я, прізвище учениці).
Література
1.Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – №2.
2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2006. – №3.
3.Гюго Віктор. Собрание сочинений в шести томах. Т.1. М.: Правда, 1988.
