Ми прочитали історичну повість Миколи Васильовича Гоголя „Тарас Бульба”. Головними героями повісті є сам Тарас Бульба та двоє його синів: Остап та Андрій.
Сини Тараса Бульби довго не були у рідному гнізді, не спілкувались з батьками. Сумно хлопці почувалися, коли батько звелів їм вирушати на Січ. Проте вони погодились з батьком і вирушили у нелегку путь.
Остап був щасливий – він починав нове життя. У Січі Остапу одразу стало легко. Товариші бачили в ньому гарного козака і мужнього воїна. Коли не стало їхнього курінного отамана Бородатого, тільки Остап міг очолити військо. Батько ним пишався. Сильний духом, сміливий, непримиренний до ворогів, Остап був чуйною людиною. А в юнацькі роки він був зовсім інший: не хотів навчатися, був дуже впертий. У боях з ворогами молодий козак загинув, як справжній герой. Остап Бульба – зразок мужності і безстрашшя.
Андрій теж був добрим воїном, але в його серці міцно засіла красуня-полячка. Щастя своє він бачив разом з нею. Але ті, хто потрапляли на Січ, мали жити за спільними законами і в будь-яку мить бути готовими вийти в похід і, якщо треба, загинути. Андрій, на відміну від брата, не розумів, чому він повинен підкорятись законам козаків. Він зрікся від усього, що пов’язувало його з родиною, з рідною землею.
Для людини завжди головним є зв’язок із землею батьків, із батьківщиною. Якщо людина відчуває цей зв’язок, то вона здолає всі перешкоди. Своїм життям це довів Остап. Якщо ж сама людина порушить узи, що пов’язують її з родом, вона гине. Так сталося з Андрієм.
Обуховська Вікторія, учениця 7 класу.
