Шотова Наталя. Досвід вчителя

Жизненный и творческий путь писателя.       Творчество  Толстого как наиболее полное проявление возможностей реалистической литературы. (10 кл.)

Тема. Лев Толстой (1828-1910). «Анна Каренина»

Жизненный и творческий путь писателя. «Толстовство» как практическое философско-религиозное учение. Творчество Толстого как наиболее полное проявление возможностей реалистической литературы.

Цель: познакомить учащихся с жизнью и творчеством писателя, его творческими и духовными исканиями, помочь оценить творчество Толстого как наиболее полное проявление возможностей реалистической литературы; развивать навыки самостоятельной работы с дополнительными источниками информации, воспитывать  умение говорить и правильно, и красиво; учить готовить   публичные выступления.

Оборудование: учебник, портрет Л.Н.Толстого, выставка произведений писателя.

Тип урока: урок усвоения новых знаний.

Ход урока

I Организация начала урока

II Сообщение темы и цели урока

III  Мотиватия учебной деятельности

Учитель. Лев Николаевич Толстой – прозаик, драматург, критик, общественный деятель.

Его имя хорошо известно образованным читателям всего мира. Романы и рассказы писателя и сейчас переиздаются. Например, только одна «Анна Каренина» имеет 18 киноверсий.

Такая слава вполне заслужена, ведь Толстым проделана огромная работа.

IV Актуализация опорных знаний

Учитель. Личность Л.Н.Толстого и его творчество привлекали, интересовали и захватывали много поколений в разных странах. Кажется, трудно найти человека, который бы никогда не слышал и ничего не знал об этом писателе. А что знаете о нем вы?

Методический прием «горячий стульчик». Несколько учащихся по очереди садятся на стульчик, стоящий у доски, и рассказывают, что они знают о Толстом.

V Подготовка учащихся к усвоению нового материала

Учитель. В русской литературе конца XIX – начала XX века,  несомненно, Толстому принадлежит первое, главенствующее место. Его авторитет – не только как писателя, но и как выдающейся, несравненной личности – был громадным. Общеизвестны на этот счет суждения многих великих людей. Давайте познакомимся с их высказываниями.

Методический прием «Информационный пакет».  Учащиеся, с портретом писателя в руках, выходят к доске и зачитывают текст информации.

«Он, т. е. граф Толстой, сделался настоящим львом литературы».

И.А. Гончаров.

«Лев Толстой – мировая школа литературного искусства. Это русская литературная школа, вызвавшая небывало широкое течение  художественной мысли на земном шаре».

К. Федин.

«Толстой – это великий урок. Своим творчеством он учит нас, что красота возникает живою и совершенною из правды, подобно Афродите, выходящей из глубин морских. Своей жизнью он провозглашает искренность, прямоту, целеустремленность, твердость, спокойный и постоянный героизм. Он учит, что надо быть правдивым и надо быть сильным… Именно потому, что он был полон силы, он был всегда правдив».

А. Франс.

«Какой художник, и какой психолог!»

Г. Флобер.

« Толстой – глубоко национален, он с изумительной полнотой воплощает в своей душе особенности сложной русской психики…».

А.М. Горький.

«Путешественники описывают Сахару как знойную пустыню, в которой замирает всякая жизнь. Когда смеркается, к молчанию смерти присоединяется еще и тьма. И тогда идет на водопой лев и наполняет своим рыканьем пустыню. Ему отвечает жалобный вой зверей, крики ночных птиц  и далекое эхо – пустыня оживает. Так было и с этим Львом. Он мог иногда заблуждаться в своем

гневном искании истины, но он заставлял работать мысль, нарушал самодовольство молчания, будил

окружающих от сна и не давал им утонуть в застое болотного спокойствия».

А.Ф.Кони, известный публицист и общественный деятель.

VI Формирование новых знаний, умений, навыков

Учитель. Представьте себе, что несколько ваших одноклассников получили приглашение принять участие в популярной литературной телепередаче для старшеклассников и подготовить выступление по заранее определенной теме о Л.Н.Толстом.

Ребята уже приготовили свои выступления и хотят показать  их сейчас, чтобы услышать вашу оценку и советы.

Итак, слово ребятам.

Выступление  1 учащегося «Основные вехи жизненного и творческого пути Л.Н.Толстого».

Ключевые вопросы.

• Кто оказал наибольшее влияние на формирование Толстого как личности?
• На какие этапы делится биография и духовная эволюция Толстого?
• Какие важные идеи и темы интересовали его в течение всей жизни?

Выступление 2 учащегося «Творчество Л. Н. Толстого как наиболее полное проявление  возможностей реалистической  литературы».

Ключевые вопросы.

• Какие традиции  реалистов-предшественников продолжил в своем творчестве  Л.Н. Толстой?
• В чем заключаются особенности художественного мастерства писателя?
• Чем психологизм Толстого отличается от психологизма Достоевского?

Выступление 3 учащегося.  «Педагогическая деятельность Л.Н.Толстого».

Ключевые вопросы.

• Какие задачи ставил перед собой писатель, открывая школы для крестьянских детей в Ясной Поляне и в окрестных деревнях?
• Какие произведения создал Толстой для детского чтения и получения первых поэтических впечатлений?
• Какой вклад в развитие педагогики внес писатель?

Выступление 4 ученика.  «Духовные искания великого писателя».

Ключевые вопросы.

• Каким образом изменились философские, религиозные,      этические и эстетические взгляды Толстого вследствие кризиса?
• Что такое «толстовство»?
• Какими причинами объясняется моральный авторитет Толстого в русской духовной жизни XIX – начала XX столетия?
• Как идеи писателя повлияли на мировую культуру и мировое общественное движение конца XIX – начала XX столетия?

Рецензирование  выступлений.

Критерии оценивания публичного выступления

1)     логичность построения (вступление, аргументы, выводы);

оригинальность примеров, эрудиция;

2)     стилистическое, художественное оформление;

3)     убедительность;

4) ясность и выразительность выступления, сила,

эмоциональность и высота голоса, четкость дикции, умение

« держать паузу», соотношение жестов и мимики;

5) ясность, краткость, простота речи.

VII Закрепление нового материала

Учитель. Более полувека продолжалась напряженная творческая деятельность Толстого. Его великие произведения читались во всем мире, тысячи людей со всего земного шара стремились побывать в Ясной Поляне, чтобы побеседовать с гениальным писателем; огромное количество писем приходило к нему. А если бы у вас была возможность отправить ему письмо, что бы вы ему написали?

( Учащиеся пишут письмо писателю).

VII Рефлексия

Учитель. Думаю, что представление о Толстом, как о писателе и человеке, у вас сложилось.

А сейчас я хочу показать несколько книг о нем из нашей школьной библиотеки. Обратите внимание на их обложки, они очень безликие, невыразительные. Попробуйте создать свой эскиз  книги о Толстом и объясните, почему вы хотите видеть ее именно такой?

VIII Подведение итогов

Оценивание учащихся

IX. Домашнее задание

1)    Написать сенкан « Л.Толстой».

2)    Дополнить «информационный пакет» о Толстом своей собственной мыслью, цитатой, пословицей.

Литература

1. Николаева Б.А. Русские писатели. Библиографический словарь. – М.: Просвещение, 1990.

2.  Пронкевич О.В. Зарубіжна література. – К.: Педагогічна преса, 2002.

3.  Сагач Г.М. Похвальне красномовство. – К.: УЗАМ, 1996.

4.  Толстой Л.Н. Исповедь.  В чем  моя вера? – Л.: Художественная литература, 1991.

5.  Храпченко М.Б. Лев Толстой как художник. – М.: Советский списатель , 1963.

Тема. Е.Т.А. Гофман (1776 – 1822).”Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”

Мета: поглибити знання учнів з теорії літератури; ознайомити з фактами про життєвий та творчий шлях німецького письменника Е.Т.А. Гофмана; розвивати навички самостійної роботи з текстом; накопичення матеріалу для аналізу художнього твору; формувати життєві компетентності учнів на основі розвитку діалогічного мовлення.

Обладнання: портрет письменника, текст філософської казки „Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” у перекладі С. Саки дона, аудіозапис ”Угорських рапсодій” Ф. Листа, паперові квіти на партах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Слово учителя. Добрий день, діти! Я впевнена, що у дитинстві ви любили читати або слухати казки. У школі ви їх також вивчали і добре знаєте, що казка – це розповідь про вигадані події. Сьогодні на уроці ми з вами теж познайомимось із казкою, але це буде філософська казка для дорослих. Та і ви вже не маленькі

II. Презентація теми, мети уроку

Робота над темою уроку

1. Повідомлення вчителя „ Загальні відомості про добу романтизму”.

Романтизм – це творчий напрямок, у творах якого домінує мотив розладу з навколишнім середовищем.

Термін „романтизм” походить від слова „роман”; тут мається на увазі особливе значення художнього вимислу: „ як у книзі, а не як у житті”.

Романтики звертаються до минулого, до народних витоків культури, до переказів і легенд, які несуть у собі невмирущі духовні цінності.

Романтики не сприймають нове буржуазне суспільство як ідеальне і викривають його внутрішні протиріччя.

У літературі відбувається пошук краси, але не холодної, недосяжно-далекої, а такої, що криється в простому, звичному, буденному.

Піднесеність поетичної мови, оспівування ідеалу, опора на народне мистецтво, широке використання символів і метафор – такі характерні риси романтизму.

2. Колективне складання узагальнюючої схеми.

Основні риси романтизму

Учитель. На ваших партах – паперові   квіти. Прикладіть їх до аркуша у зошиті, обведіть олівцем. У середині квітки напишіть „романтизм”, а на пелюстках – основні риси романтизму, які ми визначили разом. Потім відкладіть квіти, наприкінці уроку  вони ще знадобляться.

1. Життєвий та творчий шлях Е.Т.А. Гофмана:

а) самостійна робота учнів з текстом біографії письменника у підручнику;

б) розподіл учнів на групи, призначення керівників, робота над запитаннями у картках.

Картка 1

Які події особистого плану визначили долю Гофмана-митця?

Картка 2

Як політична й економічна ситуація в країні вплинули на творчу біографію письменника?

Картка 3

Наскільки пов’язані з дійсністю художні твори Гофмана?

Картка 4

Стисло охарактеризуйте творчу манеру письменника.

4. Рольова гра-діалог „Зустріч з Гофманом”

5. Робота з казкою „ Малюк Цахес”.

Словникова робота

Філософська казка – літературний твір, що містить морально-філософські роздуми над подіями суспільного життя, їх позитивну чи негативну оцінку.

Іронія – глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Філістер – самовдоволена і обмежена людина з вузьким, обивательським світоглядом.

Ентузіасти – люди творчих професій, здатні відчувати недосконалість звичайного світу.

6. Бесіда про первинне сприйняття твору.

- Сам автор за жанром схарактеризував свій твір як казку.  Які ознаки казки ви помітили у творі?( Дія відбувається у казковій країні, тут є маги, феї, чарівні речі, можливі чарівні перетворення).

- Чи показана у творі реальність?  (Так, але вона тісно переплітається з вигадкою).

- Назвіть реальних і фантастичних персонажів. (Реальні – Балтазар, Фабіан, Мош Терпін, Кандида, жителі князівства. Фантастичні – фея Рожабельверде, маг Проспер Альпанус).

– Як ви гадаєте „ Крихітка Цахес” – твір серйозний чи ні?   ( Серйозний, бо у ньому порушено важливі проблеми).

- З якою метою автор використовує прийом двоплановості  дії?(Цей прийом дає можливість висвітлити проблеми життя, що хвилювали автора).

Фізкультхвилинка.

IV.Застосування знань, умінь і навичок

Робота над комунікативно-ситуативними вправами.

Вправа 1

У філософській казці Е.Т.А. Гофмана „ Крихітка Цахес” фея Рожа Бельверде подарувала на весіллі нареченій Кандиді магічне намисто, і відколи вона почала його носити, то вже не дратувалася через дрібниці. А що на місці феї подарували б дівчині ви і чому?

Вправа 2

Уявіть собі, що чарівна фея Рожабельверде пообіцяла виконати одне ваше бажання. Яким би воно було?

Вправа 3

Уявіть, що вам доручили написати передмову до нового видання казки Е.Т.А. Гофмана „ Крихітка Цахес”. Що б ви написали?

V. Закріплення нових знань

Літературний диктант. (Учні записують тільки відповіді – „так” чи „ні”).

1. Центром уваги романтиків стають почуття та внутрішній світ людини. (Так).
2. Романтизм як літературний напрям виник на межі XVI-XVII століть.(Так).
3. Е.Т.А. Гофман – автор відомого твору „Крихітка Цахес” (Так).
4. Гофман змінив одне зі своїх імен на Амадей на знак захоплення творчістю Чайковського. (Ні).
5. „Крихітка Цахес” – це філософська казка. (Так).
6. У творі „Крихітка Цахес” дія розгортається у двох планах – реальному та фантастичному. (Так).
7. Герої Гофмана поділяються на філістерів та ентузіастів. (Так).
8. Матір Цахеса звали пані Ганна. ( Ні).
9. Мати Цахеса продавала картоплю князеві Барсануфу. (Ні).
10. Останньою  кар’єрною сходинкою Цахеса була посада міністра.(Так)
11. 11. Крім літератури Гофман був відданий ще одному видові мистецтва – музиці.(Так).

Взаємоперевірка.

Прослуховування уривку з балету П.І. Чайковського „Лускунчик”.

VI. Підсумки уроку

Створення ”квіткової галявини”. Учні піднімають квіти вгору – на уроці було цікаво, почували себе комфортно. Не піднімають квіти – почувались ніяково, невпевнено.

VII.Домашнє завдання

Скласти план кар’єрного злету Цахеса.

Ведуча. Добрий день! Сьогодні п’ятниця і, як завжди, з вами ток-шоу “Я так думаю” і я, Ольга Фролова. Наша сьогоднішня програма присвячена талановитому російському письменнику Миколі Васильовичу Гоголю, автору відомої поеми “Мертві душі”. Ми поговоримо про Миколу Гоголя як особистість, як творчо обдаровану людину і глибокого філософа, зустрінемось з одним із героїв його поеми і спробуємо зрозуміти, чому Микола Васильович ще за часів свого життя мав такий великий авторитет у своїх співвітчизників, і чому його поема нам потрібна і сьогодні.

На початку нашої програми ми проведемо невеличку літературну розминку.

В.Г.Бєлінський вважав, що “Мертві душі” – це роман, а Гоголь назвав свій твір поемою. Як ви гадаєте, чому? Хто бажає дати відповідь на це запитання?

1 учасник. Я вважаю, що у нього для цього були серйозні підстави, бо в “Мертвих душах” є ліричні відступи, які не тільки поглиблюють зміст поеми, а й доповнюють картину тогочасної Русі і допомагають яскравіше уявити образ автора, справжнього патріота і громадянина.

Ведуча. Мені приємно, що серед вас є учасники, добре обізнані з теорією літератури. А тепер перейдемо до справи.

Добре відомо, що Микола Гоголь був людиною комунікабельною. Він мав багато знайомих та приятелів, які залюбки спілкувались з ним, бо він був цікавим оповідачем, мав почуття гумору. Якби вони були присутні на нашій програмі, то, як ви гадаєте, що б вони сказали про нього?

2 учасник. Я думаю, що перший приятель обов’язково б сказав, що для нього Гоголь є непохитним авторитетом, що гострою сатирою на існуючий лад забезпечив  собі почесне місце серед класиків світової літератури.

3 учасник. А я думаю, що другий приятель зауважив би, що він завжди сприймав Миколу Васильовича не тільки як талановитого письменника, а й великого мислителя, публіциста, аскета, духовного подвижника.

4 учасник. На мій погляд, третій приятель додав би, що все життя Гоголя є пошуком шляхів людського вдосконалення.

Ведуча. Ми з вами живемо у XXI столітті, і для нас не є проблемою зазирнути у далеке минуле або поговорити з тими, кого вже давно немає серед живих. Отже, сьогодні ми надамо вам можливість поспілкуватись із самим М. В. Гоголем. Давайте поаплодуємо йому і запросимо до себе.

(Під оплески заходить М.В. Гоголь, сідає.)

Миколо Васильовичу! Щиро дякую вам за те, що відгукнулись на наше запрошення і, незважаючи на брак часу, прибули на нашу програму. Розкажіть нам, будь ласка, про свою роботу над поемою “Мертві душі”.

М. В. Гоголь. Сюжет цього твору підказав мені О.С. Пушкін. Спочатку я задумав його як твір суто сатиричний, в якому головна фігура – аферист, який скуповує померлих селян для того, щоб закласти їх в Опікунську раду як живих і отримати за це великі гроші.

Але поступово мій намір змінився і я перетворив свій твір на грандіозну епопею про життя всієї держави.

Ведуча. Шановні учасники! У вас є можливість поставити запитання відомому письменнику і отримати на нього відповідь. Раджу скористатися цією нагодою.

5 учасник. Миколо Васильовичу! Скажіть, будь ласка, чому обов’язок написати “Мертві душі” ви називали “священним заповітом” Пушкіна?

М. В. Гоголь. Дякую за запитання. Я так вважав, бо дав слово Пушкіну, що напишу цей твір.  І я виконав свою обіцянку.

6 учасник. 15 років свого життя ви прожили за кордоном. В Італії, в Римі, ви, наприклад, мешкали з перервами 6 років. Вам подобалось жити в країні світових шедеврів, вони суттєво впливали на вашу творчість. Але все, що ви там написали, ви написали тільки про Росію. Чому?

М. В. Гоголь. Я не міг навіть жодного рядка присвятити чужому. Я писав тільки про те, що мені боліло.

7 учасник. Перед смертю на невеличкому шматочку паперу ви написали: ”Будьте не мертві, а живі душі”. Що ви хотіли цим сказати?

М. В. Гоголь. Я хотів нагадати, що не можна думати про матеріальне, якщо забудеш про духовне, бо це шлях в нікуди.

8 учасник. Миколо Васильовичу, ви стали письменником і написали багато книжок. А як ви самі, в дитинстві та юності, ставились до книг?

М. В. Гоголь. Книжки були завжди моєю пристрастю. Любов до них прищепила моя мати, Марія Іванівна. Коли я навчався в гімназії, я їх так багато прочитав, а потім збирав приятелів і, захлинаючись, розповідав про прочитане.

Ведуча. Пробачте, Миколо Васильовичу! Наш режисер передає мені, що вже налагоджено зв’язок з Росією, Росією XIX століття. Як бачите, ми можемо легко і просто крокувати не тільки у просторі, а й у часі. На зв’язку з нами  наш власний кореспондент Гнибіда Дар’я. Вона зараз знаходиться в одному кріпосницькому селі.

Добрий день, Дарина! Яким ти побачила це село на власні очі?

Кореспондент. Добрий день, Олю! Я люблю твори  М. В. Гоголя і багато їх  прочитала. Особливо мені подобаються “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. У мене склалося приємне враження  про тогочасне село в Російській імперії. Але в населеному пункті, з якого я веду репортаж, не лунають веселі пісні, не гуляють закохані парубки та дівчата і не мріють про своє щасливе майбутнє життя. У мене таке враження, що тут ніколи не розцвітають вишневі сади і не наповнюють землю ароматом весни і щастя. Я підходжу до садиби місцевого поміщика і бачу сліди зеленої плісняви на старій деревині, на паркані, який вже почав руйнуватись, і на воротях. Відчуваю, що тут колись було міцне господарство, але з часом все занепало.

Мені пощастило побачити і самого господаря маєтку. Правда, спочатку я не зрозуміла, хто переді мною: чоловік чи жінка? І навіть подумала, що це хтось із прислуги. Але мужик, який у цей час проходив повз мене, пояснив, що це – сам хазяїн  Плюшкін, що у нього понад тисячу кріпаків, повні комори й амбари усякого добра, котре через його надзвичайну скнарість перетворюється на пил і гниль. І хати в цьому селі якісь низькі та приземкуваті, і люди худорляві та похмурі, і навіть корови мають якийсь виснажений вигляд.

Таке село справило на мене неприємне, гнітюче враження. Воно здалося мені схожим на мертву душу.

Ведуча. Дякую тобі, Дарино!  На зв’язку з нами була наш власний кореспондент Гнибіда Дарина.

А ми продовжимо нашу програму, в якій беруть участь ті, хто добре знають поему “Мертві душі” або принаймні знайомі з нею.

Перед початком програми я запитала у присутніх, хто з дійових осіб поеми їм найбільше запам’ятався. Переважна більшість відповіла, що найбільше запам’ятався Павло Іванович Чичиков. Його нам сьогодні зіграє Перцевий Олексій . А хтось із присутніх отримає право поспілкуватись з ним. І право це буде у того, хто переможе в нашій літературній вікторині “Впізнай героя”.

Той, хто першим упізнає літературного героя і назве його, отримає від мене фішку.По закінченню вікторини ви порахуєте свої фішки. У кого їх буде більше, той і буде переможцем вікторини.

1) “После него незачем было мести улицу: случилось проезжавшему офицеру потерять шпору, шпора эта мигом отправилась в известную кучу; если баба, как-нибудь зазевавшись у колодца, позабывала ведро, он утаскивал и ведро” (Плюшкін).

2) ”В первую минуту разговора с ним не можешь не сказать: ”Какой приятный и добрый человек!” В следующую за тем минуту ничего не скажешь, а в третью скажешь: “Черт знает что такое!”  -  и отойдешь подальше” (Манілов).

3) Он ему на этот раз показался весьма похожим на средней величины медведя. Для довершения сходства фрак на нем был совершенно медвежьего цвета (…), ступнями ступал он вкривь и вкось и наступал беспрестанно на чужие ноги” (Собакевич).

4) “… был в некотором смысле исторический человек. Ни на одном собрании, где он был, не обходилось без истории: (…) или выведут его под руки из зала жандармы, или принуждены бывают вытолкать свои же приятели” (Ноздрьов).

5) ”…одна из тех матушек, небольших помещиц, которые плачутся на неурожаи, убытки и держат голову несколько набок, а между тем набирают понемногу деньжонок в пестрядевые мешочки, размещенные по ящикам комодов” (Коробочка).

6) ”…не красавец, но и не дурной наружности, ни слишком толст, ни слишком тонок; нельзя сказать, чтобы стар, однако ж и не так, чтобы слишком молод” (Чичиков).

7) “ …человек видный: черты лица его были не лишены приятности, но в эту приятность, казалось, чересчур было передано сахару; в приемах и оборотах его было что-то заискивающее расположения и знакомства” (Манілов).

“ Долго он не мог распознать, какого пола была фигура: баба или мужик. Платье на ней было совершенно неопределенное, похожее очень на женский капот, на голове колпак (…),  только один голос показался ему несколько сиплым для женщины. “ Ой баба!- подумал  он про себя и тут же прибавил: – Ой нет” (Плюшкін).

9) “ Я их знаю всех: это все мошенники, весь город там такой: мошенник на мошеннике сидит и мошенником погоняет. Все христопродавцы. Один там только и есть порядочный человек: прокурор; да и тот, если правду сказать, свинья” (Собакевич).

Ведуча. Нагадаю: той, хто першим упізнавав літературного героя, отримував фішку. Давайте підрахуємо, у кого з вас їх найбільше, той і буде  переможець нашої вікторини.

/Визначають переможця вікторини/

Переможцем нашої вікторини став Бабан Іван. Отже, він отримує право поспілкуватись з Чичиковим. “- Іване! (звертається до переможця) уяви собі, що ти зустрів Чичикова  у Валер’янівці. Як ти гадаєш, які справи могли привести його у наше село, і якою була б твоя розмова з ним?

Ти маєш можливість вийти з нашої аудіторії і за зачиненими дверима за кілька хвилин скласти разом з Чичиковим діалог і розіграти його.”        А поки вони будуть займатись такою серйозною справою, ми послухаємо юних художників, котрі презентують свої малюнки до поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”.

/Презентація робіт юних художників/

Ведуча. Настав час послухати діалог Бабана Івана і Павла Івановича Чичикова.

Іван. Вао! Павло Іванович Чичиков власною персоною!Добрий день!

Чичиков. Так, це дійсно я. День добрий!

Іван. Мені аж не віриться, що це ви.

Чичиков. Це точно я, Павло Іванович Чичиков! Я приїхав до вас у Валер’янівку у серйозній справі.

Іван. Невже і у нас хочете купити мертві душі? Так у вас нічого не вийде. Ми живемо в правовій демократичній державі, у нас всі люди рівні, і кріпацьких душ немає.

Чичиков. Облиш цю тему, я вже давно забув про це і тобі пропоную. До речі, як тебе звуть?

Іван. Іваном.

Чичиков. Мене зараз, Іване, цікавить земля (озирається навкруги).

Іван. Земля, яка земля?

Чичиков.Звичайна земля. Я дізнався від добре поінформованих людей, що у вашій Валер’янівці найродючіші черноземи в районі, і хотів би придбати побільше землі у вашому селі. Можливо, ти знаєш, хто бажає продати?

Іван. Павло Івановичу, у вас нічого не вийде, бо в нашій країні  земля не купується і не продається, це заборонено законом.

Чичиков. Молодий ти ще, Іване! Закони люди для того й придумали аби їх порушувати. Я можу все так зробити, що ніхто ні до чого не докопається.

Іван. Невже?

Чичиков.Так. А можливо ти сам продаси мені свою землю?

Іван. По-перше, я ще неповнолітній і не маю права на здійснення операцій купівлі-продажу, а по-друге,  я не є власником землі.

Чичиков. Шкода! А можливо, Іване, ти пошукаєш мені клієнтів, і я тобі добре заплачу?

Іван. Ой ні, Павло Івановичу! Я вам у цій справі не помічник. Я не  хочу бути причетним до ваших афер. Я хочу заробляти гроші чесно.

Чичиков. Які афери? Ну що ти таке кажеш, хлопче? Зараз усі заробляють гроші, як можуть. Ну, що ж, доведеться мені пошукати іншого помічника.

Іван. Пошукайте, Павло Івановичу, пошукайте.

Чичиков. Прощавай, Іване!

Іван. Прощавайте!

Ведуча. Микола Гоголь ще за часів свого життя став улюбленим драматургом і письменником багатьох росіян. У XIX столітті в Росії його читали усі і читали залюбки. У творах Гоголя подобалось усе: і незвичність змісту, типів, природня мова, ще не відомий нікому гумор.

Як  бачите, автора поеми “ Мертві душі ” любили і шанували ще за часів його життя.

Але з роками любов до письменника не згасла, вона тільки стала міцнішою.

А що ви думаєте про Гоголя-людину, Гоголя-літератора та про його поему “Мертві душі”?

9 учасник. Минуло понад півтора століття, а ми в захваті від творів Гоголя. Ми сміємося, замислюємося, перебуваємо під впливом його думок. Я думаю, що це все через те, що Гоголь – справжній геній.

10 учасник. А я захоплююсь не тільки талантом Гоголя, а і його цілеспрямованістю, наполегливістю, порядністю.

11 учасник. Мені дуже приємно, що Микола Гоголь має українське коріння, адже народився він на Полтавщині, в  селі Великі Сорочинці.

12 учасник. Поему “Мертві душі” я прочитала із задоволенням. Вона здалася мені цікавою та смішною. А Павло Іванович Чичиков дуже сподобався своєю енергійністю та оптимізмом. Він – справжній підприємець. Я з повагою ставлюсь до таких людей. Вони ніколи не скаржаться на погане життя, а завжди щось роблять. А от те, що він порушує закон, мені не подобається. В наш час теж є такі люди, їх називають шахраями або аферистами, а їх протизаконні дії вважаються злочинними.

13 учасник. На мою думку, поема Гоголя “Мертві душі” нам потрібна і сьогодні. Вона звучить як пересторога, як попередження, щоб ми не порушували закон та дотримувались норм моралі.

Ведуча. Як ви гадаєте, якій культурі, російській чи українській, належить творчість Гоголя?

14 учасник. Великі митці належать усім. Що стосується Гоголя, то його творчість – це надбання двох культур: російської та української. Гоголь народився на Полтавщині, увібрав у себе дух традицій українського народу, його співучу мову. А от як художник слова сформувався у туманному Санкт-Петербурзі.

Я думаю, не треба поділяти Гоголя на свого та чужого. Гоголя потрібно читати, вивчати і … любити.

Ведуча. Наша програма добігає кінця. Бажаю вам усього найкращого! До наступної зустрічі! З вами була Ольга Фролова.

Література

1. Гоголь Н. В. Мертвые души.  -  М.: Детская литература, 1968.    – 415с.

2. Середа О.А. Зарубіжна література: Плани-конспекти. 9 клас. – Харків.: Торсінг, 2003. – 304 с.

3. Полторацький О. І. Юність Гоголя. – К.: Радянський письменник,    – 1957. – 400 с.

4. Космач Н.П. Україна в житті і творчості письменників світу //Зарубіжна література в школі – 2007.  -  №11-12.  -  с. 45-47.

5. Базилевич Н. Л. Чей же теперь Гоголь? // Русский язык и литература в средних учебных заведениях Украины -  1992.  -   № 9-10..  -    с.10 –11.